Платні медичні послуги: особливості надання

Медичні послуги – платні і безплатні

Безплатних медичних послуг насправді уже не існує й усі послуги є платними. Питання лише в тому, хто оплачує.

Медична послуга починається з того моменту, коли є угода, наприклад між пацієнтом та лікарем, або між медзакладом та Національною службою здоров’я України. Однак платні медичні послуги можуть надаватися за угодою між пацієнтом та лікарем. Якихось договорів при цьому може й не підписуватися, так як діє правило публічного договору. 

У цій консультації під платними медичними послугами розуміємо ті, які сплачує сам пацієнт.

Платні медичні послуги перелік

Існує Перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, який затверджений постановою Кабміну від 17.09.1996 № 1138 (далі – Перелік № 1138). І все, іншого якогось переліку немає. Виходить, що аби бути платною, така медична послуга має міститися у Переліку № 1138. Даний перелік досить широкий та включає не тільки медичні, але й інші послуги, що можуть надавати медзаклади, зокрема з провадження господарської (виробничої) діяльності, наприклад медичні послуги закладів вищої освіти державної/комунальної власності.

Серед платних медичних послуг зокрема є:

• стоматологічна допомога;
• протезування;
• корекція зору;
• косметологічна допомога;
• оздоровчий масаж;
• лабораторні, діагностичні та консультативні послуги без направлення лікаря;
• стажування інтернів;
• забір та обробка біологічних зразків та супровідні послуги;
• меддопомога, яка надається в стаціонарних умовах лікарями з відповідною спеціалізацією (консультації, діагностика, лікування, реабілітація, ведення вагітності у закладах охорони здоров’я МВС за договорами з фізособами та юрособами. 

Складаємо Неприбутковий звіт за 2024 рік: кейси

Допоможемо КНП скласти і подати Неприбутковий звіт. Отримаєте підказки та зразки, як заповнити основну частин частину, додаток ГД, виправити помилки

ПРИЄДНАТИСЬ ДО ВЕБІНАРУ

Зміни у переліку платних медичних послуг

У 2021-2023 роках перелік цих послуг майже не змінювався:

• додали медичне обслуговування, що надається в окремих науково-дослідних установах НАМН при реалізації надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги – за зверненням громадян без відповідного направлення або за самозверненням (крім невідкладних станів) (з 06 березня 2021 року);
• вилучили медогляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами – на період дії воєнного стану (з 14 березня 2022 року).

Отже, звірте на всяк випадок існуючий перелік на КНП з Переліком № 1138 – можливо, у КНП потрібно оновити існуючі платні медпослуги, якщо це дозволяє база медзакладу.  

Обмеження на обсяг платних медичних послуг 2023

Насьогодні відсутнє обмеження щодо обсягу платних послуг поза програмою медичних гарантій (ст. 10 Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168, далі – Закон № 2168). Можливий обсяг платних медичних послуг ніяк не залежить від загального обсягу послуг, наданих медзакладом-КНП. 

Раніше у закладах, які надають послуги за програмою медичних гарантій, було обмеження – 20% загального обсягу всіх наданих медичних послуг. Ще з 2020 року таке обмеження було зняте.

Класифікація медичних послуг 2023

Якоїсь окремої класифікації для платних медичних послуг немає, а тому застосовуємо загальні класифікації медичних послуг, яких існує кілька – для різних цілей. Серед таких:

• класифікація за ДКПП (секція Q, куди віднесено послуги у сфері охорони здоров’я). Корисний для бухгалтера з обліку ПДВ, так як при складанні податкової накладної код якраз з цього класифікатора заноситься до графи 3.3 цього документа;
• Тимчасовий галузевий класифікатор медичних процедур (послуг) та хірургічних операцій, який затверджений наказом МОЗ від 14.02.2007 № 67. Він має значення для лікарів при оформленні внутрішньої документації медзакладу;
• міжнародні класифікації, зокрема ICHI (проект ВООЗ), ICPC-2 (Всесвітня організація сімейних лікарів). Остання затверджена наказом МОЗ від 04.01.2018 № 13.

Як НСЗУ перевірятиме надавачів медпослуг

Трапляється, медзак­лади не надто сумлінно виконують умови договорів із НСЗУ й свідомо чи несвідомо припускаються порушень. Чи минеться без перевірок і санкцій? Спойлер: НСЗУ посилюватиме конт­роль. Тож не втрачайте пильності та озбройтеся інформацією.

Як уникнути ризиків у відносинах із НСЗУ

Правила надання платних медичних послуг і визначення їхньої вартості

Встановлювати плату за послуги з медичного обслуговування, які надаються поза договорами про медичне обслуговування з НСЗУ, медзаклади можуть на підставі абз. 9 ст. 18 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801. Спеціально визначеного порядку для такої процедури немає, але є:

• правила калькулювання собівартості;
• граничні нормативи рентабельності, тобто того прибутку, який може бути включений понад собівартість послуги (абз. 1 п. 12 Повноважень місцевих державних адміністрацій з постанови Кабміну від 25.12.1996 № 1548). Наразі цим займаються органи місцевого самоврядування (ОМС), як правило, виконкоми місцевих рад. В ОМС зазвичай обирається як спосіб регулювання обмеження нормативу рентабельності (п. 1 ст. 13 Закону «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007).

Все це означає одне: ОМС не займаються повністю всім процесом визначення ціни. КНП самостійно має визначити собівартість послуги, але норматив рентабельності, що впливає на остаточну ціну, затверджується ОМС (виконком місцевої ради). 

Тарифи на платні медичні послуги

МОЗ ліберально трактує повноваження КНП та наголошує, що можна:

• самостійно затверджувати тарифи на платні послуги, якщо це передбачає статут. Фахівці МОЗ це обґрунтовують тим, що ОМС є власником закладу охорони здоров’я та має право встановлювати відповідні правила у статуті (ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України); 
• ігнорувати Перелік № 1138, так як даний перелік визначає платні послуги, які надають медзаклади – бюджетні установи. Надходження від надання цих послуг належать до власних надходжень бюджетних установ відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України. А КНП – це вже не бюджетні установи, тому Перелік № 1138 на них не поширюється.

Калькулювання собівартості медичних послуг

Допомогти бухгалтерам і економістам КНП у калькулюванні має Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування, що затверджена постановою Кабміну від 07.12.2017 № 1075 (далі – Методрекомендації № 1075). Вона визначає, яким чином за принципом «зверху-донизу» відбувається розподіл прямих і непрямих витрат при визначенні собівартості послуги, є навіть формули та приклад з таблицею в Excel.

Методрекомендації № 1075 є обов’язковими до застосування медзакладами, які беруть участь у програмі медичних гарантій.

Моніторинги НСЗУ: хроніки одного візиту

Ділимося «розвідданими», яким може бути перебіг моніторингового візиту НСЗУ. Ця стаття — не припис, як діяти, а натомість — досвід одного КНП, яке вже витримало перевірку. Знатимете можливі сценарії. Скачаєте орієнтовний перелік і проведете аудит документів, що їх можуть зажадати перевіряльники

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Розрахунок за платні медичні послуги, РРО/пРРО й POS-термінали

При організації платних медичних послуг продумайте порядок розрахунку за них. Медзаклади не мають якогось спеціального звільнення від застосування касових апаратів, а тому для них діють такі ж правила, як і для всіх, тобто за Законом «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265 (далі – Закон про РРО). Таким чином, при наданні платних медичних послуг уникнути РРО/пРРО можна лише, якщо:

• проводити розрахунок у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), тобто уникати приймання готівки (п. «12» ст. 9 Закону про РРО, визначення розрахункової операції – пп. «б» ст. 2 Закону про РРО);
• приймати платежі через банківські установи, тобто через операційну касу банку. Аналог цьому – використання ПТКС (програмно-технічних комплексів самообслуговування), які ще називають депозитними банкоматами (приклад – Приватбанк). За домовленістю з банком їх можна встановити безпосередньо на території медзакладу й відправляти на оплату всіх клієнтів (пацієнтів) до нього;
• приймати платежі лише за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Як приклад таких систем можна навести LiqPay (система дистанційного обслуговування Приватбанку) та Приват24, Ощад24 і Монобанк (системи дистанційного переказу коштів). Детальніше про них – у публікації Оплата через LIQPAY: чи потрібен РРО.

В усіх інших випадках, включаючи оплату готівкою й оплату банківськими картками, іншими електронними платіжними засобами (ЕПЗ) при прийманні платежу за платну медичну послугу потрібен РРО або його аналог – програмний РРО (пРРО). Штраф за порушення у 2023 році – 100% вартості сплачених послуг за перше порушення та 150% – кожне наступне (див. пп. «1» ст. 17 Закону про РРО, а також Штрафи за порушення РРО).

Увага: при оплаті медпослуг готівкою або банківською карткою медзаклад має обов’язково використовувати касовий апарат (звичайний або програмний).

Аналогічні висновки містить і роз’яснення ДПС щодо розрахунків за послуги закладів охорони здоров’я.

Зверніть також увагу, що використання при прийнятті платежу з банківської картки POS-терміналу:

• по-перше, не заміняє РРО/пРРО й розрахункова квитанція POS-терміналу не заміняє фіскальний чек РРО/електронний чек пРРО;
• по-друге, без одночасного застосування РРО/пРРО є порушенням Закону про РРО, так приймання банківської картки чи іншого ЕПЗ вважається розрахунковою операцією (пп. «б» ст. 2 Закону про РРО).

Увага: POS-термінал не заміняє касовий апарат.

Крім того, квитанція POS-терміналу не заміняє й чек, акт прийому-передачі виконаних робіт тощо, адже вона не містить ніякої інформації про саму надану послугу, а тільки суму платежу й підтверджує лише здійснення розрахунку. Отже, якщо медзаклад не застосовує РРО/пРРО, є потреба визначитися й з документальним оформленням платної медичної послуги.

Увага: оплата медпослуг безготівковими переказами, через касу банку, через ПТКС, LiqPay, Приват24 та аналогічні сервіси не потребує РРО. 

Чи потрібен акт наданих послуг або інший документ

Дохід від надання послуги має визнаватися на дату, коли стає можливим достовірно оцінити суму доходу та ступінь завершеності надання послуги (п. 10 НП(С)БО 15 «Дохід»). Звичайно, що має бути певний документ, який підтверджує вартість, кількість і завершеність наданих послуг. І зважте на те, що ні банківська квитанція, ні квитанція POS-терміналу не мають такої повної інформації, а тому не можуть бути підставою для визнання доходу у бухгалтерському обліку. Якщо медзаклад використовує РРО/пРРО, то таким документом є фіскальний чек – паперовий чи електронний. У разі ж відсутності РРО/пРРО документом для визнання доходу від надання платної медичної послуги можуть бути лише:

• акт наданих послуг (прийому-передачі наданих послуг);
• товарний чек;
• окрема квитанція (з повною інформацією).

Неважливо, як ці документи називаються, але вони складаються у довільній формі та мають містити інформацію про вартість, кількість і вказувати на завершеність надання всієї послуги чи її частини, а також обов’язкові реквізити первинних документів з ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996. Акт від товарного чека/квитанції відрізняється тим, що його необхідно підписувати обом сторонам – зі сторони медзакладу та зі сторони клієнта/пацієнта. Його можливий варіант наведений у Додатку 4 прикладу Положення про платні медичні послуги КНП.

Увага: акт наданих послуг/товарний чек або квитанція при наданні платних медпослуг обов’язкові, коли РРО/пРРО не використовуються. 

Із ПДВ та без ПДВ: довідник для бухгалтера медзакладу

Наталія Товченик експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування, Київ

Розробили для вас оновлений податковий довідник. Він підказуватиме, які операції оподатковувати ПДВ і за якими ставками. Довідник враховує воєнні законодавчі зміни після 24 лютого 2022 року

ОТРИМАТИ СВІЖИЙ ДОВІДНИК ЗМІН ⏬

Бухгалтерський облік медичних послуг

Бухгалтерський облік виручки (доходів) від надання медичних послуг у КНП має здійснюватися з дотриманням уже згаданого НП(С)БО 15 «Дохід». Для обліку доходу від платних медичних послуг нічого іншого не залишається, як обрати субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Калькулювання та облік витрат має відбуватися на основі НП(С)БО 16 «Витрати» з використанням рахунку 23 «Виробництво» та рахунків обліку непрямих витрат, зокрема:

• 91 «Загальновиробничі витрати»;
• 92 «Адміністративні витрати».

Кожний з рахунків обліку собівартості і доходів за потреби можна поділити на аналітичні рахунки, наприклад за видами медичних послуг – так, як наведено у таблиці нижче.

Як альтернатива, поділ рахунків обліку собівартості і доходів можна здійснити не тільки за видами послуг, але й за центрами витрат, наприклад так, як наведено у таблиці нижче.

Який підхід обрати – за видами послуг чи за центрами витрат – залежить від величини медзакладу, його профілю й власного бачення бухгалтерів/економістів, які займаються калькулюванням собівартості. Деталізація за центрами витрат більше підходить для приватних медичних центрів, невеликих медзакладів (не обов’язково КНП), де практично всі медичні послуги платні.

Такий поділ слід закріпити у наказі (положенні) про облікову політику медзакладу або в наказі про затвердження робочого плану рахунків медзакладу. 

Оподаткування медичних послуг

КНП – неплатники податку на прибуток, якщо не порушують умов неприбутковості. Аби вони не порушувалися, розподіл прибутку з платних медичних послугах має відповідати статутним цілям. Саме через це у положенні про платні медичні послуги можна створити розділ «Розподіл та використання грошових надходжень від надання платних медичних послуг», де й прописати такий розподіл та його дотримуватися.

Щодо ПДВ і платних медичних послуг, то такий податок можливий. По-перше, залежить від того, чи взагалі зареєстрований медзаклад платником ПДВ. Умова реєстрації – обсяг оподатковуваних послуг за 12 останніх місяців перевищує сукупно 1 млн грн (п. 181.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). У цей обсяг зараховуються не тільки медичні, але й немедичні послуги, наприклад харчування.

По-друге, у цілому на медичні послуги діє звільнення від оподаткування ПДВ при дотриманні таких умов (пп. 197.1.5 ПКУ, лист ДФС від 30.12.2016 № 28692/6/99-99-1-03-02-15):

• медзаклад входить до переліку закладів охорони здоров’я в розумінні наказу МОЗ від 20.10.2002 № 385;
• медзаклад має ліцензію на надання послуг.

Однак щодо деяких медпослуг є винятки, які наведені у пп. 197.1.5 ПКУ, зокрема:

• косметологічна допомога;
• масаж;
• корекція осанки;
• проведення експертиз;
• профілактичні медогляди та ін.

Якщо виникають сумніви у правомірності віднесення платних послуг до певного виду з Переліку №1138 або взагалі до медичних, то звернутися за роз’ясненням слід до МОЗ (індивідуальна податкова консультація ДФС від 15.10.2019 № 762/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

У медзакладі закупівлі і оплата одночасно з різних джерел

Щоб розрахуватися за товар, роботи або послуги, медичний заклад може «скомбінувати» кошти з різних джерел. Новий випуск «Банку проведень» допоможе показати ці комбінації в обліку

ВСІ КОМБІНАЦІЇ У БУХПРОВЕДЕННЯХ

Облік платних медичних послуг у бухгалтерських проведеннях

У таблиці нижче наведено типові бухгалтерські проведення з обліку платних медпослуг, у яких використано рахунки 7032 «Доходи від надання платних медичних послуг», 232 «Собівартість платних медичних послуг».