Наприклад, що робити хірургу, коли лунає повітряна тривога, а він щойно розпочав операцію? Що робити в цей час медперсоналу, який приймає пологи? Як діяти лікарю, який надає невідкладну допомогу? Як по декілька разів на день евакуювати пацієнтів відділення травматології? А хворих реанімації? Розберімося, як організувати роботу.
За термінологією КЦЗ, дії, яких від нас вимагають під час повітряної тривоги, мають назву «евакуація». Заходи з евакуації регулює стаття 33 КЦЗ. Згідно з нею:
порядок евакуації визначає КМУ (ст. 33 ч. 15);
методику планування, організації та проведення заходів з евакуації затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ЦЗ (ст. 33 ч. 16).
Як організовувати та проводити заходи з евакуації, встановлюють два нормативні акти:
Зважте, жоден із цих актів , як і КЦЗ, не передбачає примусових дій щодо осіб, які підлягають евакуації.
Евакуювати людину всупереч її бажанню ніхто не має права.
Отож, навіть коли хтось залишився у приміщенні, це ще не доказ, що відбулося порушення норм законодавства з боку керівництва. Попри це законодавство зобов’язує керівника ужити запобіжних заходів.
Новий випуск «Лайфхаків» допоможе КНП правомірно організувати пункт незламності без ризиків для неприбуткового статусу. До облаштування пунктів зазвичай долучаються благодійники та ОМС. Облікуємо безоплатні надходження та підкажемо, як одночасно використати їх ів госпдіяльності КНП
Для того щоб розробити план заходів з евакуації, Порядок № 841 та Методика № 579 пропонують керівнику закладу охорони здоров’я чи ФОП пройти чотири кроки.
Крок 1. Видайте наказ про створення комісії з питань евакуації або призначте особу, яка виконуватиме функції зазначеної комісії*.
*Для закладів із кількістю працівників до 50 осіб.
Крок 2.Доручіть комісії з питань евакуації або призначеній особі розробити План евакуації працівників і пацієнтів. Можете скористатися додатком 7 до Методрекомендацій посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву, схвалених протоколом ДСНС від 14.11.2017 № 10 (далі — Методрекомендації № 10).
Заходи з евакуації в разі збройних конфліктів розробляють у Плані ЦЗ на особливий період окремим розділом. У ньому визначають особливості проведення обов’язкової евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із районів можливих бойових дій у безпечні райони, наводять висновки щодо обстановки та зазначають інформацію про:
порядок оповіщення про початок евакуації;
кількість населення, яке підлягає частковій евакуації, за категоріями, зокрема осіб з інвалідністю;
обсяг та номенклатуру матеріальних і культурних цінностей, що підлягають евакуації;
порядок вивезення населення та матеріальних і культурних цінностей у безпечні райони;
порядок організації охорони матеріальних і культурних цінностей під час їх евакуації;
пункти завантаження на транспортні засоби матеріальних і культурних цінностей;
маршрути евакуації;
безпечні райони, куди евакуюватимуть населення та матеріальні й культурні цінності;
пункти вивантаження матеріальних і культурних цінностей у безпечних районах;
особливості планування екстреної евакуації населення із зон можливого ураження (п. 4 розд. IV Методики № 579).
Крок 3.Проведіть навчання усіх працівників з питань ЦЗ (ст. 40 КЦЗ). Осіб, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань, до роботи не допускайте.
Допустити до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань ЦЗ, зокрема щодо правил поводження під час повітряної тривоги, — службова недбалість керівника.
Крок 4.Обладнайте інформаційно-довідковий куточок з питань ЦЗ. Зразки методичних матеріалів знайдете в додатку 8 до Методрекомендацій № 10.
На перший погляд усе просто, але в жодному законодавчому акті не йдеться про те, що робити, коли евакуація неможлива, як, наприклад, під час оперативного втручання.
