Разом із експертом розбираємо свіжу судову практику та з’ясовуємо, які наслідки визнання наказу про призначення податкової перевірки протиправним
Судові витрати: як облікувати й оподаткувати
Дослідимо постанову Верховного Суду (далі ― ВС) від 06.02.2024 у справі № 640/5991/20 (касаційне провадження № К/990/18534/22).
У цій справі платник податків (позивач) звернувся до суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, які були до нього прийняті на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки. На думку позивача, таку перевірку призначили та провели з порушенням вимог законодавства, що мало б нівелювати її правові наслідки.
ВС проаналізував підпункти 20.1.4, 75.1.2, 78.1.1, пункт 79.2 ПК та попередню судову практику.
Зокрема, ВС у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував висновок. Незалежно від того, допустив чи ні платник податків посадових осіб до перевірки, якщо потім він оскаржує наслідки такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, то не позбавлений можливості посилатись на порушення зі сторони органу контролю вимог законодавства.
Водночас, таким підставам позову суди повинні надавати правову оцінку насамперед. А у разі, якщо суд не визнав їх такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, ― переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 ВС, окрім таких висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій органом контролю як суб’єктом владних повноважень, який зобов’язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначають Конституція України та закони України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки спричиняє визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки. Акт перевірки, за положеннями щодо допустимості доказів, які закріплює частина 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням закону.
Тобто, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Обставини, які встановив суд щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
ВС зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК, як підстави для донарахування суми податків.
Тобто, платник податків може оскаржити рішення податківців у дворівневий спосіб.
1. Спочатку оскаржити саму процедуру перевірки. Якщо вона протиправна, рішення податківців автоматично стають неправомірними також.
Якщо ж призначена перевірка буде визнана правомірною, у платника є другий рівень для захисту.
2. Оскаржити самі рішення (зокрема, податкові повідомлення-рішення) податківців. У цьому випадку потрібно довести, що платник нараховував та сплачував податки і збори повністю та своєчасно.
Висновок
У справі № 640/5991/20 суди встановили, що наказ на перевірку був оскаржений позивачем у судовому порядку та цей позов було задоволено у повному обсязі.
ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що протиправність наказу про призначення та проведення перевірки є достатньою підставою для висновку про протиправність прийнятих за результатами такої перевірки актів індивідуальної дії, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті.
