Дивіденди для юридичних осіб

На сьогодні права учасників господарських товариств, порядок розподілу прибутку установлює Цивільний та Господарський кодекси України, Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII (далі — Закон № 1576).

Зразок Наказу про виплату дивідендів

Розподіл прибутку у господарському товаристві

Учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку у вигляді дивідендів.

Дивідендами вважають частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 П(С)БО 15 «Дохід»).

Варто пам’ятати, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Відомості про порядок розподілу прибутку, зокрема, строки і порядок виплати дивідендів, мають містити установчі документи господарського товариства.

Якщо коротко, то процес від розподілу дивідендів до їх виплати має бути таким.

Спочатку на загальних зборах засновників приймають рішення про виплату дивідендів. Розмір виплат залежить від частки засновників у статутному капіталі.

Прийняте рішення мають фіксувати у відповідному протоколі.

На підставі протоколу керівник підприємства видає наказ про нарахування та виплату дивідендів.

Наказ подають до бухгалтерії, яка має нарахувати дивіденди, виплатити їх засновникам та відобразити ці операції в обліку.

Правомірність розподілу прибутку підтверджують такі документи:

• статут підприємства;
• протокол загальних зборів засновників;
• наказ по підприємству.

Однак зазначені правила поширюються лише на господарські товариства, якими визнаються підприємства (установи, організації), створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до статті 1 Закону № 1576 до господарських товариств належать:

• акціонерні товариства (АТ);
• товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ);
• товариства з додатковою відповідальністю;
• повні товариства;
• командитні товариства.

Як бачимо, до переліку господарських товариств не увійшли приватні підприємства. Адже такі підприємства діють на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання — юридичної особи.

Отже, зазначені правила щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів не поширюються на підприємства з приватною формою власності. На цих підприємствах загальні збори не проводять, оскільки прибуток, отриманий внаслідок діяльності приватного підприємства, належить засновнику. Тому розподіл прибутку здійснюють на підставі письмового розпорядження засновника приватного підприємства.

Строки виплати дивідендів

товариство з обмеженою відповідальністю

Періодичність виплати частини прибутку господарського товариства (крім АТ!) чинне законодавство не встановлює. Тому рішення цього питання належить до компетенції вищого органу управління товариства. Зокрема, у ТОВ відповідне рішення приймається на загальних зборах учасників (ст. 58 Закону № 1576).

Термін виплати дивідендів (один раз на рік чи щоквартально) має бути прописаний у статуті. Наприклад, модельний статут ТОВ, затверджений постановою КМУ від 16.11.2011 № 1182, визначає термін виплати дивідендів один раз на рік за підсумками календарного року протягом I кварталу року, що настає за звітним. Умови та порядок виплати частки прибутку визначають загальні збори учасників.

акціонерне товариство

Для АТ, на відміну від ТОВ, установлені вельми суворі вимоги щодо строків виплати дивідендів. В АТ дивіденди виплачують лише грошовими коштами не пізніше шести місяців з дня прий­няття зборами акціонерів такого рішення за простими акціями та не пізніше шести місяців після закінчення звітного року за привілейованими акціями. Водночас рішення про розподіл прибутку мають приймати на загальних зборах акціонерів не пізніше 30 квітня наступного за звітним року, і на них обов’язково має бути розглянуто питання розподілу прибутку АТ (ст. 30–33 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514­VI).

Порушення порядку або строку виплати дивідендів за наявності відповідного рішення загальних зборів згідно зі статтею 163⁵ Кодексу України про адміністративні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадову особу підприємства від 300 до 500 нмдг (від 5100 до 8500 грн.), а при повторному порушенні протягом року — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17 000 грн.).

Нові правила оподаткування дивідендів

Першосічнева податкова реформа, проведена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, не оминула й дивідендів.

Нагадаємо, що до прийняття змін до Податкового кодексу України (ПК) авансовий внесок з податку на прибуток (далі — авансовий внесок) при виплаті дивідендів визначався згідно з вимогами пункту 153.3 ПК. Тепер порядок сплати такого авансового внеску встановлено у новому пункті 57.1¹ ПК.

Загалом цей порядок суттєвих змін не зазнав.

Аналізуючи вимоги підпунктів 57.1¹.1 та 57.1¹.2 ПК, можна дійти висновку, що сплачувати авансовий внесок мають платники податку на прибуток — емітенти корпоративних прав, а також платники єдиного податку — юридичні особи. До останніх тепер належать і колишні платники фіксованого сільськогосподарського податку.

Тобто зобов’язання зі сплати авансового внеску виникає у будь-якого підприємства, яке здійснює виплату дивідендів на користь засновників — юридичних осіб, незалежно від того, чи є воно платником податку на прибуток. А ще не так давно (до нового року) обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів не поширювався на таких суб’єктів господарювання, як платники фіксованого сільськогосподарського податку.

Як і раніше, термін сплати авансового внеску не пов’язаний з конкретною звітною датою чи терміном подання податкової декларації. Він залежить винятково від терміну виплати дивідендів. Тому сплата авансового внеску має здійснюватися до або одночасно з виплатою дивідендів.

Варто пам’ятати, якщо загальними зборами прийнято рішення щодо виплати дивідендів, то такі виплати проводяться незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток. Тобто наявність від’ємного значення оподатковуваного прибутку не є підставою для невиплати дивідендів. Це зрозуміло, оскільки дивіденди є частиною чистого прибутку, визначеного за даними фінансової звітності підприємства.

Розрахунок авансового внеску залежить від того, чи погашено грошове зобов’язання з податку на прибуток за податковий (звітний) рік.

У разі якщо таке грошове зобов’язання погашено, авансовий внесок розраховують за формулою:

АВ = (Д – О) × 18%,

де АВ — авансовий внесок;

Д — нарахована сума дивідендів;

О — об’єкт оподаткування податком на прибуток за податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.

Звісно, у разі якщо об’єкт оподаткування податком на прибуток за податковий (звітний) рік перевищує суму нарахованих дивідендів (О > Д), авансовий внесок не сплачують.

У разі якщо грошове зобов’язання з податку на прибуток за податковий (звітний) рік не погашено, авансовий внесок розраховують за формулою:

АВ = Д × 18%.

Коли ж дивіденди виплачують за неповний календарний рік, для розрахунку авансового внеску використовують значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно до кількості місяців, за які сплачують дивіденди.

Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Сума сплачених авансових внесків:

• підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік. Тобто прибуток, спрямований на виплату дивідендів, не оподатковується двічі, а лише один раз — при виплаті дивідендів;
• підлягає зарахуванню у зменшення суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток;
• не підлягає зарахуванню в рахунок погашення грошових зо­бов’я­зань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів);
• не підлягає поверненню платнику податків.

У разі виплати дивідендів у формі, іншій ніж грошова, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів. Застосування звичайних цін при розрахунку вартості такої виплати передбачено лише в контрольованих операціях.

Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:

• фізичним особам;
• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб;
• платником, прибуток якого звільнений від оподаткування податком на прибуток;
• інститутами спільного інвестування.

Вважається, що авансовий внесок, сплачений у зв’язку з нарахуванням та сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток. Він не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів. Порядок оподаткування дивідендів, виплачених на користь нерезидентів, визначено у пункті 141.4 ПК (пп. 57.1¹.5 ПК).

За наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються (п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК).

Як і раніше, суми дивідендів, отримані платником податку на прибуток від інших платників цього податку, не включають до складу його доходів. Аналогічно суми виплачених дивідендів не включають до складу витрат тих платників, які здійснили їх виплату.

Однак звертаємо увагу, що з 01.01.2015 при оподаткуванні податком на прибуток застосовуються різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК. Механізм застосування різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначено статтею 140 ПК.

Підпункт 140.4.1 ПК передбачає, що на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на користь платника податку на прибуток від інших платників податку на прибуток, має зменшуватися фінансовий результат до оподаткування.

Відповідно до підпункту 196.1.6 ПК суми дивідендів, виплачені емітентом у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Однак слід пам’ятати, що виплата дивідендів у натуральній формі оподатковується ПДВ у загальному порядку за основною ставкою 20%.

Порядок відображення в обліку підприємства операцій з нарахування та виплати дивідендів засновнику — юридичній особі розглянемо на прикладі.

Відображення в обліку операцій з нарахування та виплати дивідендів юридичній особі

У січні 2015 року на загальних зборах ТОВ «Авангард» прийнято рішення щодо виплати засновнику — юридичній особі дивідендів у сумі 20 000 грн.

Грошове зобов’язання з податку на прибуток за звітний 2014 рік ще не сплачено.

Дивіденди перераховано з поточного рахунку підприємства на поточний рахунок засновника у банку.

Відображення авансового внеску у звітності

На сьогодні діючою є форма декларації з податку на прибуток, затверджена наказом МФУ від 30.12.2013 № 872.

Розрахунок суми авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, здійснюється у рядку 5 додатка АВ до декларації.

Зменшення нарахованої суми податку на прибуток здійснюється шляхом заповнення додатка ЗП, сумарне значення якого переноситься до рядка 13 декларації. При цьому показник рядка 13.5.1 «Сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному (звітному) податковому періоді» є складовою рядка 13 додатка ЗП до декларації.