Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) протягом 2014-2015 років за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігалися місце роботи, посада і компенсувався із бюджету середній заробіток на підприємстві.
За новою редакцією статті 119 КЗпП, 01.01.2016 така компенсація із бюджету в межах середнього заробітку не передбачена. Роботодавці виплачують мобілізованим застрахованим особам середній заробіток із власних коштів.
Оплата лікарняних учасникам АТО, на яких поширюється чинність Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII, проводиться в розмірі 100% середньої зарплати.
Розрахунок середньої зарплати для нарахування лікарняних учасникам АТО
Середня зарплата для нарахування лікарняних визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Роботодавець обчислює середню зарплату для оплати лікарняних учасникам АТО на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ, що подаються до ДФС.
Розрахунок страхового стажу для нарахування лікарняних учасникам АТО
Період проходження працівниками військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, враховується до страхового стажу для нарахування лікарняних учасникам АТО, якщо за цей період було сплачено ЄСВ.
Період несплати ЄСВ не включається до страхового стажу застрахованої особи.
Якщо страховий стаж особи за останні 12 місяців становитиме менше 6 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Період, коли за застраховану особу не сплачували ЄСВ (період виплати працівнику компенсації із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого працівника), слід відносити до періоду, не відпрацьованого з поважних причин. Тож такі дні виключаються з розрахункового періоду при розрахунку середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
