Податок на прибуток підприємств 2015

Ставка податку на прибуток у 2015 році

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71) набрав чинності 01.01.2015.

Базова ставка податку на прибуток залишалася незмінною — 18%.

Однак з початком року велику кількість обмежень, зазначених у розділі ІІІ Податкового кодексу України (ПК), скасували.

Визначення прибутку за правилами бухгалтерського обліку

Відбулося зближення податкового та бухгалтерського обліку.

Нарахування податку на прибуток з початку 2015 року відбувається так: об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який розраховують шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), на різниці згідно з розділом ІІІ ПК.

Утім, зважати на такі різниці, які спричиняють збільшення (зменшення) фінансового результату до оподаткування, потрібно не всім.

Підприємств, які зобов’язані коригувати фінансовий результат до оподаткування, нараховується 5% від загальної кількості платників податку на прибуток. Це підприємства, в яких річний дохід перевищує 20 млн. грн. До останнього включають доходи від будь-якої діяльності, визначені за правилами бухгалтерського обліку. Сюди відносять:

• дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
• інші операційні доходи;
• фінансові доходи;
• інші доходи.

Інші підприємства, в яких річний дохід не перевищує 20 млн. грн., можуть не проводити коригувань фінансового результату до оподаткування. Про своє рішення не враховувати різниці підприємство має повідомити контролюючий орган у річній податковій звітності. Цю звітність підприємство вже складатиме без врахування різниць. Уперше це можна буде зробити у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік. Таким правом платник податку зможе скористатися не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується критерій щодо розміру доходу. Простіше кажучи, така преференція діятиме доти, доки дохід підприємства в одному з наступних років не перевищить встановлене обмеження до розміру доходу. Після цього відновити своє право на преференцію вже не вдасться.

Авансові внески з податку на прибуток 2015

Законотворці відсунули межу річного доходу, при перевищенні якої підприємство обов’язково набуває статусу платника авансових внесків. Тепер до останніх належать підприємства, в яких податкові доходи за останній рік перевищують 20 млн. грн. А 12-місячний період для сплати авансових внесків з податку на прибуток визначають з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Однак такі правила діятимуть аж у 2016 році. У поточному році авансові внески сплачуємо за старими правилами.

Зауважимо, що «зіскочити з голки» платника авансових внесків, відзвітувавши про отримані збитки за І квартал, вже не вдасться. Адже такої норми в статті 57 ПК немає. Водночас платник авансових внесків, який за підсумками минулого року не мав прибутку, однак його отримав в І кварталі наступного року, — зобов’язаний подати податківцям декларацію з податку на прибуток та звітувати поквартально до кінця такого року.

При виплаті дивідендів платники, як і раніше, зобов’язані нараховувати та сплачувати авансові внески з податку на прибуток до або одночасно зі здійсненням таких виплат. Їх зараховують у зменшення щомісячних авансових внесків або у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у річній податковій декларації.

Водночас у підпункті 57.11.2 ПК йдеться, що обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом. При цьому якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то його потрібно оподатковувати незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.

Також не зазначено жодних винятків для платників єдиного податку. Тож їм (зокрема, й новим єдиноподатникам — колишнім платникам фіксованого сільськогосподарського податку) не уникнути сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

До того ж таку суму виплат не можна зарахувати в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків (у т. ч. єдиного податку) і зборів (обов’язкових платежів).

Декларація з податку на прибуток за 2015 рік

Закон № 71 збільшує більше ніж удвічі строк подання річної декларації. Тож податкову декларацію (в т. ч. розрахунок щомісячних авансових внесків) починаючи зі звіту за 2015 рік слід подавати до 1 червня наступного за звітним року. При цьому діють правила перенесення граничних термінів у випадку, якщо строк закінчується вихідним днем.

Подавати декларацію з податку на прибуток за підсумками року, а не кварталу, повинні практично всі платники податку на прибуток. Єдиний виняток — передбачений для платників авансових внесків.

Податок на прибуток: скасування обмежень

10%-й ремонтно-поліпшувальний ліміт

В оновленій версії розділу ІІІ ПК немає норм, які б зобов’язували при недотриманні будь-яких лімітів включати затрати на ремонт основних засобів до їх первісної вартості та амортизувати. Тепер податковий облік ремонтно-поліпшувальних витрат тотожний бухгалтерському. Тобто підприємству слід зважати на можливість отримання додаткових економічних вигод в результаті проведеного ремонту. І лише в тому випадку, коли підприємство очікує їх отримати, потрібно збільшувати первісну вартість поліпшуваного основного засобу.

Обмеження на негосподарські витрати

Із 01.01.2015 розділ ІІІ ПК не містить лімітів щодо врахування різних негосподарських витрат при визначенні фінансового результату, які за правилами бухгалтерського обліку формують інші операційні витрати. Нагадаємо, що йдеться про витрати, які не спрямовані на отримання доходу та не пов’язані з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. А підпункт 14.1.27 ПК, який визначав поняття податкових витрат, — був виключений Законом № 71.

Звернемо увагу лише на деякі старі обмеження щодо включення витрат, яких у розділі ІІІ ПК вже немає. Тож це такі витрати:

• наднормативні витрати паливно-мастильних матеріалів, а також сировини (матеріалів) на виробництва продукції;
• на виправлення наднормативного браку;
• добові (без обмежень!);
• на прийоми, бенкети та корпоративи;
• на навчання працівників (без додаткових умов).

Застосування різниць

Якщо підприємство отримало більше 20 млн. грн. річного доходу або не прийняло рішення про невикористання коригувань до фінансового результату до оподаткування, виникає обов’язок застосовувати різниці згідно з розділом ІІІ ПК.

У податковому законодавстві наведено такі різниці, які виникають при:

• нарахуванні амортизації необоротних активів;
• формуванні резервів (забезпечень);
• здійсненні фінансових операцій.

Також стаття 141 ПК містить, зокрема, різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а також операцій з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю.

Штраф за неправильне заповнення декларації з податку на прибуток

Підпункт 31 підрозділу 10 Перехідних положень ПК наголошує:

«За наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються».