ПРОБЛЕМА
Підприємство є платником авансових внесків з податку на прибуток. Однак економічна нестабільність у державі призвела до призупинення діяльності та масового звільнення працівників у І кварталі поточного року. Як діяти підприємству, якщо коштів на сплату авансових внесків у нього немає? Чи є можливість не сплачувати авансові внески, подавши до податкового органу уточнюючий розрахунок або лист?
РІШЕННЯ
Правила звітування з податку на прибуток містяться у пункті 57.1 Податкового кодексу України (ПК).
Порядок сплати авансових внесків з податку на прибуток
Розрахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (далі — авансові внески) подається платником податку на прибуток разом із річною податковою декларацією.
Визначена в такій декларації сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Розмір місячного авансового внеску становить не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік. Тобто для сплати авансових внесків встановлено дванадцятимісячний період. Він починається з місяця, наступного за граничним терміном подання декларації за попередній рік, та закінчується місяцем подання декларації за звітний рік.
Авансовий внесок сплачується в строки, встановлені для місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.
Протягом І кварталу поточного року підприємство має сплатити податок на прибуток за січень–березень поточного року.
Так, у І кварталі 2014 року підприємство має сплатити авансові внески у такі граничні строки:
за січень — 30.01.2014;
за лютий — 28.02.2014;
за березень — 28.03.2014.
Підприємство — платник авансових внесків має сплачувати задекларовані у річній декларації авансові внески. При цьому подавати квартальну звітність з податку на прибуток не потрібно.
К сведению
У пригоді вам неодмінно стане: «Збільшення авансових внесків у зв’язку з донарахуванням податку на прибуток за актом перевірки»
Оскільки сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань, то у разі їх несплати такі суми вважатимуться податковим боргом. За порушення строку сплати застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 ПК. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня (ст. 129 ПК).
Особливості звітування з податку на прибуток за І квартал
Подавати декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність за І квартал можуть лише ті платники авансових внесків, які за результатами цього кварталу:
не отримали прибуток;
отримали збиток.
Тобто це стосується лише тих платників, у яких об’єкт оподаткування за звітний квартал дорівнює нулю або має від’ємне значення.
Відповідно до поданої декларації за І квартал такі платники не сплачують авансові внески у ІІ–IV кварталах поточного року.
Тобто за квітень авансовий внесок сплачувати в такому разі вже не потрібно.
Аналогічне роз’яснення містить і Узагальнююча податкова консультація з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затверджена наказом МДЗ від 22.11.2013 № 698.
Внимание
Якщо платник податку на прибуток скористався цим правом та подав декларацію з податку на прибуток за І квартал, він зобов’язаний і надалі визначати свої податкові зобов’язання на підставі декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за весь рік.
Зменшення зобов’язань за рахунок авансових внесків
Підприємство, яке за І квартал поточного року не отримало прибуток або отримало збитки, має подати до податкового органу декларацію з податку на прибуток за І квартал та включити у зменшення податкових зобов’язань авансові внески за січень–березень.
Для цього сума нарахованих авансових внесків за січень–березень відображається у таблиці 1 додатку ЗП та переноситься до рядка 13 декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом МДЗ від 30.12.2013 № 872. У разі якщо рядки 10, 11 та 12 декларації не заповнено, сума нарахованих авансових внесків з рядка 13 переноситься до рядків 14 та 16 зі знаком «–». А звідти — у картку особового рахунку платника податку на прибуток.
Можливі наступні варіанти сальдо розрахунків у картці особового рахунку:
сальдо розрахунків = 0, якщо авансові внески були нараховані, але не сплачені. Однак на суму податкового боргу будуть нараховані штрафні санкції і пеня. Їх має заплатити підприємство;
сальдо розрахунків > 0, якщо нараховані авансові внески сплачено повністю в установлені строки. У такому разі в картці особового рахунку відобразиться переплата в сумі сплачених авансових внесків. Цю суму переплати підприємство має право повернути на рахунок в банку на підставі поданої заяви до податкового органу;
сальдо розрахунків
Інші шляхи несплати авансових внесків підприємством
Розглянемо інші варіанти щодо можливості не сплачувати авансові внески, не порушуючи вимог законодавства.
Подання уточнюючого розрахунку в даному випадку може мати негативні наслідки для підприємства. Адже уточнюючий розрахунок подається у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій податковій декларації. Для того, щоб сторнувати нараховані авансові внески в річній декларації, доведеться зменшити суму задекларованих доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, до обсягу, що не перевищує 10 млн. грн. Якщо у підприємства для цього немає підстав, такі дії при перевірці податковим органом трактуватимуться як безпідставне заниження об’єкта оподаткування з відповідними донарахуваннями та санкціями.
Статтею 100 ПК дозволяється розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків.
Внимание
Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти.
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників проводиться згідно з Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 10.10.2013 № 574, на підставі заяви платника та відповідного рішення податкового органу.
Для того, щоб податковий орган прийняв рішення на користь платника, необхідно надати економічне обгрунтування з аналізом фінансового стану, переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, доказів існування таких обставин.
Тобто отримати позитивне рішення не так просто.
Крім того, Податковий кодекс містить достатньо заходів впливу на платника щодо погашення податкового боргу. Це — продаж майна платника, що перебуває у податковій заставі, стягнення коштів з рахунків платника у банках за рішенням суду (ст. 95 ПК).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
