Отримання майна в управління від нерезидента: податкові наслідки

ПРОБЛЕМА

Нерезидент передає резиденту — юридичній особі (неплатнику ПДВ) нерухоме майно за договором управління майном, яке знаходиться на митній території України. Вартість об’єкта нерухомості становить 2 500 000 грн. Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ при передачі майна в управління? Які наслідки при оподаткуванні податком на прибуток?

РІШЕННЯ

Для початку розглянемо визначення операцій з передачі майна за договором управління згідно з нормами Цивільного кодексу України (ЦК). Так, згідно з частиною першою статті 1029 ЦК за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника або вказаної ним особи (вигодонабувача). У нашому випадку установником управління є власник майна — нерезидент (ч. 1 ст. 1032 ЦК). А управителем — резидент, який отримав це майно в управління.

Частиною 5 статті 1033 ЦК встановлено, що управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. При цьому останній не передбачає переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Договори управління майном мають перебувати на обліку в податкових органах (п. 64.6 ПК). А управитель зобов’язаний:

• вести окремо від власного облік доходів і витрат від управління майном, що отримано ним в управління;

• сплачувати податок на прибуток та ПДВ, отриманий від окремого обліку.

Особливості оподаткування ПДВ

У випадку передачі нерезидентом нерухомості за договором управління майном юридичній особі ― резиденту податкові зобов’язання з ПДВ нараховують за загальними правилами. Обгрунтуємо.

На думку податківців (категорія 101.02 ЗІР), передача в управління майна і його повернення з управління оподатковується ПДВ як власником майна, при його передачі, так і управителем такого майна, у разі його повернення. Утім, роз’яснення не містить однозначної відповіді, до якої з операцій належить передача нерухомості за договором управління: постачання товарів чи послуг. Зі свого боку відзначимо, що формально за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.185 Податкового кодексу України (ПК), така операція в цілях оподаткування ПДВ може розглядатися як операція з постачання послуг. Адже переходу права на розпоряджання товару, як того вимагає підпункт 14.1.191 ПК, тут немає. Також цей випадок не названий у переліку винятків «а» – «е» цього підпункту.

Додамо, що аналогічна з податківцями позиція висвітлена й у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 № 2а-1670/6238/12. Тому операцію з передачі нерухомості за договором управління майна безпечніше оподатковувати ПДВ.

Разом з тим у ситуації, яку ми розглядаємо, майно в управління передає нерезидент резиденту. Тобто установником управління (власником майна) є нерезидент. Тому, враховуючи вимоги пунктів 180.1, 180.2 ПК, управитель ― резидент зобов’язаний сплатити суму ПДВ до бюджету при отриманні майна в управління від нерезидента, незалежно від того, зареєстровано його як платника ПДВ, чи ні.

База оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються, зокрема, у межах договорів довірчого управління, визначається з огляду на їхню договірну вартість (у разі здійснення контрольованих операцій ― не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1, 189.4 ПК).

Зауважимо, що лише платник ПДВ вправі сформувати податковий кредит з ПДВ за операцією з отримання послуги від нерезидента (п. 198.1 ПК). Для підтвердження такої операції він обов’язково виписує податкову накладну (п. 198.6, 183.3 ПК). Тому, якщо отримувач нерухомості в межах договору управління ― неплатник ПДВ, то права на податковий кредит з ПДВ він не матиме. Адже до платника ПДВ він прирівнюється лише з метою сплати податкового зобов’язання з ПДВ за отримані від нерезидента послуги (п. 208.5 ПК). Для виконання такої повинності він подає Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі ― Розрахунок). Форму Розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966 (далі — Порядок № 966).

Відзначимо, що Розрахунок належить до податкової звітності (п. 10 р. I Порядку № 966). Відповідно, отримувач послуги від нерезидента зобов’язаний подати Розрахунок за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів після останнього календарного дня такого місяця (п. 203.1, 49.20 ПК). При цьому строк сплати податкового зобов’язання ― 10 календарних днів, що настають за останнім днем зазначеного 20-денного строку (п. 57.1 ПК, підкатегорія 101.29.04 ЗІР).

Для тих, хто не погоджується з обов’язком нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при передачі майна в управління без права на податковий кредит з ПДВ, радимо скористатися правом на індивідуальну податкову консультацію органів контролю (ст. 52, 53 ПК).

Додамо, що управитель, який отримує нерухомість вартістю 2 500 000 грн. в межах договору управління, не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ за пунктом 181.1 ПК. Адже для розрахунку 300-тисячного ліміту враховують операції з постачання товарів/послуг. Однак отримувач послуг від нерезидента лише виконує роль податкового агента при нарахуванні та сплаті податкового зобов’язання з ПДВ, а сам, звісно, придбає послуги. А останні для визначення реєстраційного обсягу не враховуються.

Наслідки з податку на прибуток при отриманні майна в управління

Особливості оподаткування податком на прибуток діяльності, що здійснюється за договорами управління майном, передбачено пунктом 153.13 ПК. Цим пунктом, зокрема, встановлено, що:

• платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо від власного облік доходів та витрат в розрізі кожного договору управління;

• до складу доходів в окремому обліку відносяться доходи від управління майном, отримані в будь-якому вигляді;

• до складу витрат в окремому обліку відносяться всі витрати, які є витратами згідно зі статтями 138–143 ПК, у т. ч. винагорода управителю;

• прибуток від кожного договору управління оподатковується на загальних підставах та податок сплачується до бюджету управителем майна;

• виплата доходу установнику управління здійснюється лише після оподаткування прибутку отриманого від управління;

• сума утриманої (виплаченої) винагороди за управління майном включається до складу доходу управителя майна від його власної діяльності.

Операції з отримання та повернення нерухомості управителем за договором управління майном не підлягають оподаткуванню податком на прибуток (абз. третій пп. 153.4.1 ПК).