Відрядження на власному автомобілі
Витрати директорові відшкодувати можна, але вони не є витратами на відрядження й не включаються до витрат при розрахунку податку на прибуток.
Відповідно до абзацу другого підпункту 140.1.7 Податкового кодексу України (ПК) витрати на проїзд можуть бути включені до складу витрат платника податків тільки за наявності підтвердних документів, які засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних розрахунків (багажних квитанцій), у т. ч. електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за усіма видами транспорту, у т. ч. чартерних рейсів.
Найімовірніше, передбачених вказаним підпунктом документів у підприємства немає, тому відшкодування витрат на бензин та паркування для власного автомобіля вважатимуть фінансуванням особистих потреб фізичної особи відповідно до абзацу шостого підпункту 139.1.1 ПК.
Витрати на бензин та паркування у поїздці можуть бути відшкодовані директорові за рішенням засновників. Проте у цьому випадку відшкодування витрат з метою оподаткування ПДФО вважатимуть наданням додаткового блага згідно з підпунктом «г» підпункту 164.2.17 ПК (п.167.1 ПК).
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59, у редакції наказу Мінфіну від 17.03.2011 №362, обов’язкова тільки для державних службовців та бюджетників. Тому компенсувати витрати директора (частково) можна, затвердивши збільшений розмір добових у наказі про відрядження (у межах розміру, передбаченого абзацом четвертим підпункту 140.1.7 ПК, і у випадках, передбачених абзацом одинадцятим цього підпункту).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
