Відповідно до пункту 146.12 Податкового кодексу України (ПК) сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням орендованих об’єктів основних засобів, у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат платника податку на прибуток.
Крім того, згідно з пунктом 146.19 ПК у разі якщо договір оперативної оренди зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення об’єкта оперативної оренди, частина вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує вищезазначене 10% обмеження, амортизується орендарем як окремий об’єкт.
Пунктом 138.2 ПК визначено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Наряд-замовлення відповідає вимогам щодо заповнення обов’язкових реквізитів первинних документів, передбаченим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.
Перелік розрахункових документів, що засвідчують надання послуги сервісним центром з ремонту автомобіля, визначено пунктом 26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу від 11.11.2002 № 792. До них відносяться:
- акт передання-прийняття автомобіля (його складових);
- наряд-замовлення (обов’язково підписаний виконавцем та завірений печаткою);
- квитанція про оплату робіт;
- рахунок-фактура;
- податкова накладна.
Таким чином, якщо у договорі оренди зазначено, що технічне обслуговування та ремонт автомобіля проводяться за кошти орендаря, то за умови належного документального підтвердження понесених витрат орендар має право:
- вартість ремонту, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року, включити до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування;
- частину вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує 10%, не відносити на витрати, а амортизувати як окремий об’єкт.
Підготовлено експертами Системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
