Порядок віднесення витрат до складу податкових залежатиме від призначення семінару. Адже його можуть проводити як з метою отримання прибутку, так і для навчання власних працівників. Але в обох випадках ключову роль відіграє передбачення таких витрат у договорі з нерезидентом. Якщо в договорі не буде обумовлено, що викладач прилітає в Україну за рахунок підприємства, то про податкові витрати можна забути.
Семінар проводять для сторонніх працівників з метою отримання прибутку
У такому випадку вартість авіаквитків можна включити до податкових витрат. Адже вони входитимуть до собівартості наданої послуги з проведення семінару.
Але наголосимо! До податкових витрат вартість квитків можна віднести тільки тоді, коли договором обумовлено, що переліт оплачує замовник.
Увага: Якщо із фізособою-нерезидентом укладено договір про надання консалтингових послуг, то витрати за ним включають до податкових в обсязі, що не перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (без ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному (пп. 139.1.13 Податкового кодексу України; ПК).
Семінар проводять для працівників власного підприємства
У цьому випадку право на витрати залежатиме від того, яким чином укладено документи щодо проведення такого семінару.
Якщо з фізособою-нерезидентом укладено договір про надання консультаційних послуг, то такі витрати включають до складу податкових на підставі підпункту «г» підпункту 138.10.2 ПК. Але тільки за умови, що семінар проводиться для забезпечення господарської діяльності підприємства.
А от якщо метою семінару є підвищення кваліфікації працівників, то діятиме підпункт 140.1.3 ПК. Згідно з ним до податкових відносять витрати на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій. Для працівників неробітничих професій обов’язковість навчання має бути передбачена законодавством.
Утримання ПДФО
При утриманні податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО) все знову ж залежатиме від того, як укладено договір.
Якщо вартість квитків уже включена до суми договору (наприклад, у договорі написано «сума послуг складає 10000 грн., у тому числі вартість трансфертів»), то такі доходи оподатковуються у загальному порядку.
Разом з тим, якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Якщо ж підприємство оплатило вартість авіаквитків на переліт викладача за власною ініціативою або такі витрати передбачені у договорі окремо (наприклад, «Сума послуг складає 10000 грн. Крім того Замовник оплачує вартість трансфертів Виконавця»), то це буде для останнього додатковим благом і підлягатиме оподаткуванню ПДФО.
Увага: У будь-якому разі доведеться застосовувати підвищувальний коефіцієнт, розрахований згідно з пунктом 164.5 ПК, оскільки дохід у вигляді авіаквитків є доходом у негрошовій формі.
Відповідно до підпункту 170.10.3 ПК підприємство, яке виплачує дохід нерезиденту, вважається його податковим агентом. Такий дохід має бути відображений у податковому розрахунку форми № 1ДФ.
Форма та порядок її заповнення затверджені наказом МДЗ від 21.01.2014 № 49. На жаль, як заповнювати графу 2 для нерезидентів, які не мають податкового номера, там не сказано. Відсутні й будь-які поради податківців із цього приводу.
Тож радимо вам або потурбуватись про присвоєння фізособі-нерезиденту індивідуального податкового номеру, або звернутись до податківців за індивідуальною консультацією.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
