Формування податкового кредиту підприємства-правонаступника

Ні, не може.

Приєднання підприємств — це тривалий процес, в результаті якого одна юридична особа приєднується до іншої юридичної особи (правонаступника), якій передаються майнові права та зобов’язання від приєднаного підприємства, що ліквідується.

Деякі питання нарахування ПДВ з операцій при реорганізації підприємств врегульовано підпунктом 196.1.7 Податкового кодексу України (ПК). Зокрема, операції злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ. Крім того, Податковий кодекс містить спеціальні норми про порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі ліквідації платника (платників податків), якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників. Об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (пп. 98.2.2 ПК).

Проте включити до складу податкового кредиту виписані ліквідованому дочірньому підприємству податкові накладні, отримані з запізненням, материнська компанія (об’єднаний платник податків) не має право. І ось чому.

Якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується у сумі зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні (п .184.8 ПК).

Згідно з пунктом 98.9 ПК, якщо підприємство, що реорганізується, має суму надміру сплачених грошових зобов’язань або невідшкодованих податків та зборів, що перевищує суму грошових зобов’язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

Отже, до моменту приєднання дочірнє підприємство мало сплатити всі свої грошові зобов’язання перед бюджетом (п. 184.8 ПК), а у разі переплати податків — перерахувати суму перевищення переплати над зобов’язаннями материнській компанії згідно з розподільчим балансом.

Знаючи про наявність неотриманих податкових накладних, дочірнє підприємство мало врахувати суму ПДВ за ними в складі податкового кредиту та правильно визначити остаточну суму ПДВ до сплати чи до відшкодування.

Нагадаємо, що за платником ПДВ зберігається право подати скаргу на постачальника протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Таким чином, пропустивши цей період подання скарги, ліквідоване підприємство втратило право на правильне формування податкового кредиту. А материнська компанія не може сформувати свій податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних іншому платнику податку ПДВ — виключеному з ЄДР.

Оскільки відповідь на поставлене питання збудовано на логічній послідовності дій двох підприємств, а прямої відповіді Податковий кодекс не містить, материнська компанія може звернутись за роз’ясненням до податкового органу за своїм місцезнаходженням.