Розірвання договору та повернення авансу

Стаття-подарунок від системи «Експертус Головбух» 
Між замовником і підрядником було укладено договір на виконання робіт, за яким замовник сплатив на користь підрядника аванс у сумі 12 000 грн. У свою чергу підрядник уклав договір субпідряду за цим договором підряду та сплатив на користь субпідрядника аванс у сумі 9 000 грн. На даний момент замовник відмовляється від договору і просить підрядника повернути аванс. Але гроші підрядник уже витратив. Витратив отриманий аванс на придбання матеріалів і субпідрядник. Згідно з попередніми домовленостями замовник готовий прийняти в рахунок повернення авансу матеріали, які придбав субпідрядник. Яким чином оформити договірні відносини між сторонами? Як оформити передачу матеріалів між сторонами? Які податкові наслідки цієї операції?

Найпростіший спосіб вирішення цієї проблеми — розірвання договорів на виконання робіт і укладення між сторонами ланцюга договорів купівлі-продажу матеріалів за цінами на рівні авансів, які сторони сплатили одна одній. Ми говоримо «найпростіший», тому що одностороння відмова від виконання договору не дозволяється і зазвичай тягне за собою відшкодування збитків. Але зі змісту запитання випливає, що сторони вирішили залагодити це питання з найменшими втратами.

Додаткова угода про розірвання договору: ЗРАЗОК

Відповідно до статті 187 Податкового кодексу України (ПК) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку або дата відвантаження товарів/надання послуг. Таким чином, після отримання авансу підрядник і субпідрядник склали податкові накладні, в яких відобразили суми податкових зобов’язань по отриманих авансах.

Якщо умовами договору передбачено розірвання договору за ініціативою однієї із сторін і можливість повернення сум сплаченого/отриманого авансу або ж повернення матеріалів в рахунок сплачених сум — фактично відбувається зміна кількісних показників номенклатурних позицій, які було відображено в податковій накладній.

У пункті 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129), встановлено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 ПК постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015 та відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН (оскільки сума ПДВ була меншою ніж 10 тис. грн.), підлягає реєстрації в ЄРПН після реєстрації такої податкової накладної (п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246).

Податкові наслідки у випадку повернення постачальником суми попередньої оплати прямо врегульовано статтею 192 ПК. Як зазначено в пункті 192.1 ПК, при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Передача матеріалів оформлюється видатковою/прибутковою накладною. У разі, якщо договір не містив умов одностороннього розірвання, необхідно укласти додаткову угоду, в якій передбачити можливість отримання матеріалів в рахунок повернення сплаченого замовником авансу.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді