ПРОБЛЕМА
Підприємство придбало у травні поточного року ТМЦ. Податкову накладну включено до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту з ПДВ за травень цього ж року. Через два місяці, у липні водієм підприємства була зіпсована 1 одиниця ТМЦ, чим нанесені збитки підприємству. Вартість ТМЦ утримано із заробітної плати винної особи разом із сумою ПДВ. Як відобразити вказані операції в бухгалтерському та податковому обліку? Чи потрібно виписувати податкову накладну на податкове зобов’язання?
РІШЕННЯ
Відповідно до пунктів 189.1 та 198.5 Податкового кодексу України (ПК) у разі постачання товарів у межах балансу платника податку для невиробничого використання або у разі використання товарів, за якими суми ПДВ попередньо було включено до податкового кредиту, не у господарській діяльності, платник ПДВ має здійснити нарахування податкового зобов’язання. База оподаткування визначається на рівні не нижче ціни придбання.
Оскільки підприємством при придбанні ТМЦ суму ПДВ було віднесено до складу податкового кредиту (згідно з вимогами пункту 198.3 ПК), то у зв’язку із втратою товарних якостей 1 одиниці ТМЦ вона не може бути використана у господарській діяльності, а тому підприємство повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у тому звітному періоді, коли виявлено зіпсовану одиницю товару. При цьому ПДВ сплачується до бюджету незалежно від того, чи встановлено винну особу, а відшкодування втрат винною особою не призводить до додаткового виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Згідно з пунктом 201.4 ПК податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань у продавця у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129;далі — Порядок № 957).
У разі нарахування податкового зобов’язання, не пов’язаного із здійсненням операцій з постачання товарів покупцю графа «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.
Крім того, у разі постачання товарів для невиробничого використання або використання товарів, з вартості яких суми ПДВ попередньо були включені до податкового кредиту, у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється «400000000000» (абз. 4 п. 11 Порядку № 957).
Пунктом 5 Порядку № 957 встановлено, що сплачена (нарахована) сума ПДВ у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов’язань з постачання товарів продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.
Оскільки факт пошкодження товару та винну особу виявлено у липні, податкова накладна має бути складена теж у липні. У цьому ж звітному періоді сума податкових зобов’язань з ПДВ повинна бути відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Загальний підсумок за місяць переноситься до рядка 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» декларації з ПДВ за липень.
Аналогічна ситуація складається і з доходами. Відповідно до підпункту 136.1.5 ПК суми коштів, отримані платником податку на прибуток як компенсація збитків, понесених ним в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони раніше були віднесені до складу витрат, відносяться до складу доходів.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, облік втрат від псування цінностей ведеться на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». У випадку, коли винних осіб у нестачі ТМЦ не встановлено, одночасно із списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи».
У даному випадку винна особа встановлена відразу, тому позабалансовий рахунок 07 «Списані активи» не використовується.
Порядок відображення відшкодування водієм підприємства завданої йому шкоди на рахунках бухобліку розглянемо на умовному прикладі.
З вини водія при транспортуванні ТМЦ було зіпсовано 1 одиницю ТМЦ вартістю 1200 грн., у т. ч. ПДВ — 200 грн. Розмір шкоди утримано із зарплати водія за розпорядженням керівника підприємства з урахуванням положень статті 128 Кодексу законів про працю України, згідно з яким при відрахуванні матеріальної шкоди із зарплати працівника загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20-и процентів (враховуючи утримання податку на доходи фізосіб та соціальних внесків).
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
Д-т | К-т | доходи | витрати | |||
1 | Списано вартість зіпсованого товару | 947 | 28 | 1000 | — | — |
2 | Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ | 947 | 641 | 200 | — | — |
3 | Перераховано ПДВ до бюджету | 641 | 311 | 200 | — | — |
4 | Прийнято рішення про відшкодування збитку водієм | 375 | 716 | 1200 | 1000 | — |
5 | Утримано із зарплати водія відшкодування збитку | 661 | 375 | 1200 | — | — |
6 | Списано на фінансовий результат суму компенсації завданої шкоди | 716 | 791 | 1200 | — | — |
7 | Списано на фінансовий результат вартість зіпсованого товару | 791 | 947 | 1200 | — | — |
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"