Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів затверджено постановою КМУ від 12.01.2011 № 11 (далі — Порядок № 11).
Використання коштів на виробничі цілі
Відповідно до пункту 4 Порядку № 11 сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 Податкового кодексу України (ПК), а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
Сума коштів зі спецрахунку може бути використана для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей (п. 209.2 ПК).
До виробничих факторів згідно з підпунктом 209.15.1 ПК належать, зокрема, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У консультації, розміщеній в ЗІР (підкатегорія 101.29.01), також зазначено, що сільгосппідприємство має право перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення вартості придбаних виробничих факторів, зокрема і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні. Тобто під час придбання посівного матеріалу підприємство мало право оплатити зі спецрахунку постачальнику вартість цього посівного матеріалу з ПДВ. Така операція не вважається нецільовим використанням коштів зі спецрахунку.
Відповідальність за нецільове використання коштів
Однак при документальній перевірці можуть виникнути питання щодо використання посівного матеріалу не за призначенням. У такому разі підприємство має навести аргументовану причину, чому насіння було продано, а не посіяно. Наприклад, відбулось скорочення або перепланування посівних площ. Потрібно аргументовано пояснити, що продаж насіння викликаний виробничою необхідністю. Якщо перевіряльники приймуть до уваги доводи підприємства, до нього не будуть застосовані штрафні санкції, передбачені пунктами 123.1 та 123.2 ПК:
стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги;
накладання штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання.
Коригування податкового кредиту
Оскільки підприємство реалізує залишок посівного матеріалу, податковий кредит за яким було сформовано в декларації «0121», воно має відобразити коригування податкового кредиту відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966:
зі знаком «–» у рядку 16.2 декларації «0121»;
зі знаком «+» в рядку 16.2 декларації «0110».
Згідно з підпунктом «а» підпункту 209.15.1 ПК підприємство має провести коригування податкового кредиту, з огляду на вартість придбання посівного матеріалу, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.
Коригування податкового кредиту у рядку 16.2 декларації з ПДВ оформляється бухгалтерською довідкою (п. 2 розділу ІV Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 958).
Зверніть увагу, що при здійсненні операції з продажу залишків посівного матеріалу підприємство має відобразити податкові зобов’язання з ПДВ у декларації «0110».
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
