ПРОБЛЕМА
Переробне підприємство, яке займається виробництвом м’яса, має три підземні свердловини глибиною 10,5 м, 40 м та 60 м. У дозволі на спецводокористування зазначено мету — господарсько-питні та виробничі потреби. Чи відноситься таке підприємство до платників за користування надрами? Якщо так, то наведіть приклад розрахунку саме для такого підприємства.
РІШЕННЯ
Так, відноситься.
Із 1 квітня 2014 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (ПК) щодо плати за користування надрами. Ці зміни внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII.
Відтепер до платників за користування надрами, згідно з підпунктом 263.1.5 ПК, відносяться землевласники та землекористувачі, крім фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Тобто підприємство, яке користується підземними водами з артезіанських свердловин на основі дозволу на спецводокористування, відноситься до категорії платників плати за надра, наведених у підпункті 263.1.5 ПК.
Ставка плати за надра обчислюється у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства (п. 263.9.1 ПК). За використання підземних вод встановлено ставку 5%.
У свою чергу, вартість товарної продукції гірничого підприємства обчислюється за фактичними цінами реалізації такої продукції, або за розрахунковою вартістю продукції гірничого підприємства. У наведеному випадку підприємство не реалізує гірничу продукцію, тому розрахунок сплати за надра має базуватись на розрахунковій вартості гірничої продукції.
Формула для обчислення розрахункової вартості (Цр) наведена у підпункті 263.6.9 ПК:
Цр =(Вмп + (Вмп х Крмпе)) / Vмп,
де
Вмп — витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5–263.6.8 цього пункту (у гривнях);
Крмпе — коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства;
Vмп — обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства — видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.
Відповідно до роз’яснень Державної фіскальної служби, суб’єкти господарювання, що не належать до гірничих підприємств, використовують коефіцієнт рентабельності 0,15 (ЗІР, підкатегорія 130.05).
Пример
Розрахунок плати за надра
За ІІ квартал 2014 року видобуто сукупно за трьома свердловинами 1000 м3 води.
Підприємство за ІІ квартал мало такі витрати, пов’язані з видобутком води:
витрати на придбання фільтрів для води — 10 000 грн.;
оплата праці працівникам, зайнятим на видобутку води — 30 000 грн.;
ремонт свердловин — 10 000 грн.;
амортизація обладнання свердловин — 20 000 грн.
Усього витрат — 70 000 грн.
Розраховуємо суму плати за надра за ІІ квартал:
розрахункова вартість склала 80,50 грн ((70 000 + 70 000 × 0,15) / 1000);
плата за надра — 4,03 грн. (80,50 грн. × 5%).
Також слід звернути увагу, що у пункті 263.2.3 ПК наведено перелік об’єктів, видобуток з яких не є об’єктом плати за користування надрами. Серед таких об’єктів є і прісні підземні води глибиною до 20 м, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди.
Отже, якщо свердловина глибиною 10,5 м використовується виключно для питних потреб, включати її в розрахунок плати за користування надрами не потрібно.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
