Донецька філія: позбутися втраченого

ПРОБЛЕМА

Підприємство створило філію без права юридичної особи у місті Макіївці Донецької області. З огляду на ситуацію в цьому регіоні подальше функціонування філії неможливе. Прийнято рішення про її ліквідацію. Що робити з активами філії, адже вивезти на головне підприємство їх неможливо? Яку причину зазначити при списанні активів? Якщо продати, то за якими цінами? Тож з’ясуємо ці питання.

РІШЕННЯ

Насамперед варто наголосити, що ситуація має два аспекти:

Іншими словами, йдеться про те, як ліквідувати філію та що робити з фактично втраченим майном.

Слід нагадати, що відповідно до частини 1 статті 95 Цивільного кодексу України (ЦК) філія — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Зокрема, філія виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи. Як бачимо, відокремлений підрозділ (ВП) може здійснювати господарську діяльність. Для цього юридична особа має виділити на окремий баланс ВП певне майно.

Ліквідація ВП та повернення майна не завжди пов’язані між собою. Наприклад, можна повернути майно на баланс юридичної особи, а ВП залишити існувати де-юре, тобто без майна та з «нульовим» балансом.

А от ліквідувати ВП, залишивши майно на відокремленому балансі ВП, буде неправильно. Хоча фізично таке майно може залишитися там, де воно й було, але уже не на балансі ВП, а на балансі юридичної особи.

Тож у будь-якому разі першочерговим є питання не щодо ліквідації ВП, а щодо фактично вже втраченого майна.

АТО чи війна — це нові події у нашому житті, про існування яких в Україні навряд чи хтось міг здогадатися ще зовсім недавно. Проте ми вже маємо досвід втрат: майна, товарів, коштів, прибутків… через війну. Майно під час воєнних дій має властивість руйнуватися, горіти та знищуватися іншим чином. Але в бухгалтерському обліку не існуюче де-факто майно продов­жує жити де-юре.

Для того щоб привести у відповідність де-юре із де-факто, потрібно вчинити низку юридично значущих дій, спрямованих на відображення факту втрати внаслідок військових дій майна. А починається все з інвентаризації зруйнованих війною об’єктів обліку.

Інвентаризація зруйнованого війною майна

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан і оцінку. При цьому об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначає власник (керівник) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством. Тобто керівник підприємства самостійно визначає, потрібно чи ні проводити інвентаризацію зруйнованого об’єкта (об’єктів).

Із 15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII. Ним врегульовано питання щодо території проведення АТО. Це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку. Кабінет Міністрів України розпорядженням від 07.11.2014 № 1085-р затвердив Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі — Перелік). У ньому зазначено й місто Макіївку.

Якщо виходити з того, що інвентаризація — це «періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, стану їх зберігання для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності»¹, то можна було б вважати, що візуальне спостереження втрачених об’єктів для інвентаризації не потрібне. Принаймні нелогічно спостерігати, наприклад, вкрадене чи спалене під час обстрілу з «Градів» майно. Проте…

Щодо майна, включеного до балансу філії, розташованої у Макіївці, слід враховувати таке. Підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств (п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879; далі — Положення № 879).

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Отже, допоки місто Макіївка буде на території проведення АТО (формально: у зазначеному вище Переліку), провести інвентаризацію майна макіївської філії не вдасться. Не вдасться також і визнати ці активи втраченими, бо для цього потрібна їх інвентаризація. Пунктом 7 Положення № 879 визначено, що у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, проведення інвентаризації є обов’язковим.

Тож до закінчення АТО або до виключення міста Макіївки з Переліку майно макіївської філії має перебувати на балансі цієї філії або принаймні на балансі самої юридичної особи.

Варто зауважити, що перелік підстав обов’язкового проведення інвентаризації не передбачає проведення інвентаризації у випадку передачі майна філії на баланс юридичної особи у зв’язку з ліквідацією самої філії. Отже, активи філії можна передати на баланс юридичної особи, і хай вони вже на балансі юридичної особи очікують закінчення АТО.

Оскільки в цьому випадку власник таких активів не змінюється, відчуження не відбувається, то й про будь-які податкові наслідки не йдеться.

Звичайно, можна було б і продати це майно іншій юридичній особі, проте тоді виникає ризик визнання договору купівлі-продажу фіктивним або принаймні удаваним. Відповідно до статті 234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ст. 235 ЦК).

Тож, принаймні для покупця, існує досить високий ризик невизнання витрат на придбання таких активів та права на податковий кредит з ПДВ.

Як варіант, з юридичної особи можна виділити іншу юридичну особу та передати їй майно, що належить філії. Потім таку нову юридичну особу продати новому власнику і таким чином позбутися непотрібної філії (продати корпоративні права на неї). Та це вже інша тема, що заслуговує на окреме дослідження.

Ліквідація відокремленого підрозділу де­юре

Після того, як активи філії формально будуть передані на баланс юридичної особи, можна розпочати юридичну ліквідацію філії. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі — Закон про держреєстрацію) відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи обов’язково включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР). А відповідно до частин 16, 18 статті 17 Закону про держреєстрацію створення та припинення відокремленого підрозділу юрособи підлягає державній реєстрації.

Передача органам державної статистики, ДФС, Пенсійного фонду України відомостей щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється технічним адміністратором ЄДР.

Пункт 20 частини 1 статті 9 Закону про держреєстрацію визначає перелік відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи, які залучаються до її реєстраційної справи та включаються до ЄДР, зокрема:

У разі прийняття юридичною особою рішення про закриття ВП будь-якому суб’єкту державної реєстрації подається заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.

Розгляд документів та державна реєстрація припинення ВП юрособи здійснюється протягом 24 годин після надходження цієї заяви до відповідного суб’єкта держреєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону про держреєстрацію). Результати надання адміністративної послуги у сфері державної реєстрації і нова виписка формуються та оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. До впровадження програмного забезпечення ЄДР та функціонування порталу електронних сервісів виписки з ЄДР, сформовані за результатом проведених реєстраційних дій, надаються у паперовій формі на аркушах паперу форматом А4 (210×297 мм) без використання спеціальних бланків, проставляння підпису та печатки державного реєстратора. В день проведення зазначеної реєстраційної дії відповідні відомості про ВП юрособи передаються до інформаційних систем органів статистики, ДФС, ПФУ.

Отже, процедура закриття ВП не є складною у розумінні вчинення реєстраційних дій з ЄДР.

Зняття з обліку в органах ДФС

Відповідно до пункту 1.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі — Порядок № 1588), взяття ВП на облік у контролюючих органах здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи того податку та збору. Здійснюють це контролю­ючі органи за місцезнаходженням ВП юридичних осіб.

Порядок зняття ВП з обліку у контролюючих органах врегульовує глава XI Порядку № 1588, відповідно до пункту 11.3 якої у разі прийняття рішення про закриття ВП юридичної особи до контролюючого органу за основним місцем обліку такого відокремленого підрозділу подають такі документи:

Причому контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, пов’язані зі зняттям з обліку ВП у разі одержання повідомлення суб’єкта державної реєстрації про його закриття. Контролюючий орган, у якому перебуває на обліку ВП платника податків, за результатами відповідних заходів у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків надсилає відповідний висновок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до пункту 11.10 Порядку № 1588 у разі прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу призначають і проводять документальну позапланову перевірку відокремленого підрозділу, який закривається, та може бути призначена документальна позапланова перевірка юридичної особи в установленому законом порядку.

Згідно з пунктом 11.31 Порядку № 1588 зняття ВП з обліку у контролюючих органах здійснюється шляхом внесення запису про припинення на підставі повідомлення суб’єкта державної реєстрації про закриття ВП. Зняття ВП з обліку як платника податків у контролюючому органі здійснюється у разі внесення до ЄДР записів про закриття такого ВП. Дані про зняття з обліку ВП контролюючий орган за основним місцем обліку такого платника податків передає до ЄДР.

Облікова справа закритого ВП юридичної особи долучається до облікової справи такої юридичної особи. Якщо після ліквідації ВП залишилися незакритими його рахунки у фінансових установах, контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляючи їм відомості про уповноважений орган, який прийняв таке рішення, дату та за наявності номер відповідного рішення або запису в ЄДР, а також про дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі.