ПРОБЛЕМА
Підприємство — с/г виробник, надає послуги із відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів. Чи потрібно для цього отримувати якісь дозволи (ліцензії), дотримуватися спеціальних вимог?
Втрата первинних документів через руйнування офісу
РІШЕННЯ
Поняття та основні особливості такої операції як зберігання врегульовані главою 66 Цивільного кодексу України (ЦК) «Зберігання». Відповідно до статті 936 ЦК за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Причому предметом зберігання можуть бути будь-які речі, зокрема документи, цінні папери, не виключені з цивільного обігу, а також гроші.
Податкове законодавство, зокрема, підпункт 14.1.32 Податкового кодексу України (ПК), для цілей оподаткування апелює таким поняттям як «відповідальне зберігання».
Згідно з цією нормою відповідальне зберігання — господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Однак ані ЦК, ані ПК не містять особливих вимог чи обмежень щодо можливості того чи того суб’єкта господарювання зберігати паливно-мастильні матеріали (ПММ), надавати послуги з такого зберігання.
Безпосередньо перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, нині визначає Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-III. І в цьому переліку немає такого виду діяльності як надання послуг із відповідального зберігання ПММ.
Однак у зв’язку з легкою займистістю та пожежною небезпечністю палива, його зберігання все-таки має здійснюватися за суворого дотримання окремих спеціальних вимог, правил та норм.
Вимоги до порядку та місця зберігання ПММ
Так, єдиний порядок організації та виконання робіт, пов’язаних, зокрема, із зберіганням ПММ визначає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв’язку та Держспоживстандарту від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі — Інструкція).
Ця Інструкція поширюється на всі типи, марки і види нафтопродуктів, а її вимоги є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — підприємців), що займаються хоча б одним із таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафтопродуктів на території України.
Зокрема, згідно з пунктом 6.2 Інструкції дизельне паливо різних видів (залежно від масової частки сірки) має зберігатися в окремих резервуарах. Узагалі ж нафтопродукти мають зберігатися відповідно до вимог ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання».
Інструкція встановлює окремі вимоги щодо обліку підприємствами операцій із зберігання ПММ. Так пункт 6.1 Інструкції при зберіганні ПММ вимагає на всіх підприємствах вести облік палива із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації). Причому для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів (бензину, дизельного палива тощо) винятково резервуарами місткістю до 100 кубометрів, ведення обліку для кожного резервуара не є обов’язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.
Основні вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися під час експлуатації об’єктів зберігання нафтопродуктів, установлені Правилами пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 24.12.2008 № 658 (далі — Правила № 658). Правила № 658 є обов’язковими для виконання на всіх підприємствах, що пов’язані зі зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафтопродуктів в Україні, незалежно від видів їх діяльності і форм власності.
Пункт 2 розділу 1 Правил № 658 до об’єктів зберігання нафтопродуктів відносить склади нафтопродуктів із комплексом основних і допоміжних технологічних об’єктів (зливно-наливні естакади, насосні для перекачування нафтопродуктів, резервуарні парки тощо).
Для забезпечення пожежної безпеки об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів необхідно також керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС від 19.10.2004 № 126 (НАПБ А.01.001-2004), та іншими чинними в Україні нормативно-правовими актами з огляду на сферу їх дії.
Отже, зберігання ПММ має здійснюватися на спеціально обладнаних складах ПММ дотриманням певних норм та технічних умов проектування складських приміщень і господарств для зберігання легкозаймистих і пальних рідин.
А саме: склади ПММ мають також відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.1-94 «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа», затверджених наказом Державного Комітету України по нафті і газу від 18.03.1994 № 133 (далі — ВБН В.2.2-58.1-94).
Склади нафтопродуктів — це самостійні підприємства (або цехи в складі промислових, сільськогосподарських, транспортних і енергетичних підприємств), призначені для приймання, зберігання і реалізації нафтопродуктів із резервуарним парком і комплексом будівель, споруд і комунікацій, що забезпечують оперативну діяльність.
У сільському господарстві найчастіше встановлюють наземні горизонтальні резервуари на фундаментах, зроблених у вигляді опор. А відповідно до підпункту 17.4.1 ВБН В.2.2-58.1-94 на складах нафтопродуктів, що входять, зокрема, до складу сільськогосподарських підприємств допускається зберігання нафтопродуктів у резервуарах і тарі загальною місткістю від 2000 до 20 000 кубометрів.
Із 01.04.2015 наберуть чинності пункти 230.20–230.23 ПК, які передбачають запровадження акцизних складів на ПММ. Обов’язковою умовою роботи таких складів є присутність на них постійних представників контролюючого органу, які здійснюватимуть у т. ч. і постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку зберігання ПММ. Тож бухгалтерським службам суб’єктів господарювання, які надають послуги, зокрема, з відповідального зберігання ПММ, слід завчасно звернутися до фіскальних органів за місцем реєстрації щодо відкриття відповідних складів та організації їх роботи.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
