Хто повинен заповнювати графи із сумами ПДВ? Чи вважається ТТН чинною для підприємства — отримувача ТМЦ у разі незаповнення відповідних граф та чи повинна сума ПДВ в ТТН збігатися з вартістю, вказаною в податковій накладній?
Необхідність відображення в товарно-транспортній накладній (ТТН) ціни без ПДВ за одиницю та загальної суми з ПДВ передбачено формою ТТН, наведеною в додатку 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (далі — Правила № 363).
Утім відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 ТТН може оформлюватись суб’єктом господарювання і без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до Правил № 363. Але лише за умови наявності в такій ТТН інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім’я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Як бачимо, в ТТН, складеній у довільній формі, можна взагалі не зазначати суми ПДВ.
В будь-якому разі згідно з Правилами № 363 ТТН є основним документом на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
1. Хто повинен заповнювати дану графу?
Відповідно до пункту 11.4 Правил № 363 обов’язок виписувати товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом покладено на замовника (вантажовідправника). Замовник (вантажовідправник) виписує ТТН у кількості не менше чотирьох екземплярів та засвідчує всі ці екземпляри підписом і, за необхідності, печаткою (штампом). Більш докладної інструкції про заповнення цієї форми на сьогодні не містить жоден чинний нормативно-правовий акт.
У зв’язку з цим та до моменту прийняття відповідного нормативного документу Мінтранс ще в листі від 21.04.2010 № 1802-04/09/19-10 рекомендував для правильного заповнення первинної транспортної документації (у т. ч. ТТН) керуватись положеннями Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Мінстату та Мінтрансу від 07.08.1996 № 228/253 (втратила чинність 03.11.2006). Зокрема, відповідно до підпункту 3.5.1 цієї Інструкції розділ «Відомості про вантаж» (найменування вантажу, одиниці його виміру, кількість, ціну за одиницю і загальну вартість вантажу), як і шапку ТТН, заповнює вантажовідправник ще до прибуття автомобіля для завантаження.
Такий же висновок можна зробити і з пункту 11.7 Правил № 363, у якому йдеться про те, що у випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов’язковим зазначенням відомостей про вантаж.
Отже, хоча в цілому форму ТТН заповнюють вантажовідправник, вантажоодержувач і перевізник, графи «Ціна без ПДВ за одиницю» і «Загальна сума з ПДВ» усе ж таки мають заповнюватись саме замовником (вантажовідправником). І це логічно, оскільки вантажовідправник, який найчастіше є і власником вантажу, найкраще володіє інформацією про товар, що перевозиться, та його вартісні характеристики.
2. Чи вважається ТТН чинною для підприємства — отримувача ТМЦ у разі незаповнення відповідних граф?
Відповідно до статті 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна — єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Товарно-транспортна накладна складається з двох розділів — товарного («Відомості про вантаж») і транспортного («Вантажно-розвантажувальні операції»). Товарний розділ важливий як для вантажовідправника, так і для вантажоодержувача. Адже саме на підставі інформації, зазначеної в товарному розділі, відбувається списання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у вантажовідправника та їх оприбуткування у вантажоодержувача.
Тобто ТТН може підтверджувати не тільки факт перевезення. Для вантажоодержувача (покупця) ТТН слугує ще й додатковим свідченням факту придбання товару. Також товарно-транспортна накладна дає змогу ідентифікувати перевезені ТМЦ і підтвердити економічну доцільність зроблених витрат.
Відповідно до абзацу другого пункту 14.4 Правил № 363 рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.
Тому наявність в ТТН заповнених граф, у яких відображається ціна без ПДВ за одиницю товару та загальна сума з ПДВ, перш за все важлива саме для вантажоодержувача. Адже відсутність даних про вартість ТМЦ може стати приводом для претензій перевіряючих та трактуватися податковими органами як відсутність підстави для їх оприбуткування. Крім цього, у зв’язку з незаповненням відповідних граф в ТТН контролюючий орган може визнати відповідні ТМЦ безоплатно отриманими. І як наслідок — збільшити вантажоодержувачу грошові зобов’язання.
Але й навряд чи сам вантажовідправник погодиться залишити ці графи порожніми, так як у разі настання страхового випадку відсутність інформації про вартість товарів істотно ускладнює отримання відшкодування за зниклий вантаж. Зокрема, за договором перевезення перевізник зобов’язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення і видати його вантажоодержувачу (п. 2.2.4 Примірного договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні в Додатку 1 до Правил № 363).
Перевізник зобов’язаний забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення правоуповноваженій на одержання вантажу особі. Перевізник несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу від повної чи часткової втрати, ушкодження чи псування при перевезенні у розмірі фактичної шкоди і зобов’язаний у разі виникнення збитку відшкодувати його вантажовідправнику. Якщо в процесі транспортування з товаром щось станеться (наприклад, частково або повністю зламається, розіб’ється, загубиться), то відшкодовуватись збитки будуть виходячи з вартості товару, зазначеної в ТТН.
Не виключено, що відсутність у ТТН заповнених граф, у яких відображається ціна без ПДВ за одиницю товару та загальна сума з ПДВ, матиме негативні податкові наслідки для відповідних суб’єктів господарювання як-то визнання госпоперацій нереальними. Хоча й ТТН — не єдиний документ, здатний підтвердити відповідну господарську операцію. Такими документами, крім ТТН, можуть бути договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, податкова накладна та інші документи.
Тому для мінімізації можливих ризиків виникнення суперечок як з податковими органами, так і з контрагентами, краще усе ж заповнювати графи, які дають змогу ідентифікувати перевезений вантаж, у тому числі й графи щодо ціни відповідних ТМЦ.
Крім того, правильно складена та належним чином завірена товарно-транспортна накладна з максимально заповненими реквізитами (графами), що відображають відомості про вантаж, відвантаження товару, перевезення та передачу його вантажоодержувачу, є вагомим аргументом у суді в разі можливих спорів, пов’язаних із комерційною діяльністю — таких, наприклад, як доведення самого факту поставки товару.
Хоча все одно судова практика з цього питання є неоднозначною.
Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 16.01.2013 у справі № 2а-1670/5696/12 погодився з податківцями, що оформлені з недоліками ТТН (у розділі «Відомості про вантаж» не заповнено жодної графи, окрім графи щодо найменування вантажу) не можуть бути прийняті підтвердженням реального переміщення товару, а відповідно і реальності таких господарських операцій підприємства.
У свою чергу, Одеський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 13.11.2012 № 1570/3683/2012наголосив на тому, що недоліки в заповненні ТТН (незаповнення окремих граф, у т. ч. про ціну вантажу) не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням.
3. Чи повинна сума ПДВ в ТТН збігатися з вартістю, вказаною в податковій накладній?
Відповідно до вимог пункту 187.1 Податкового кодексу України податкова накладна з ПДВ виписується в момент відвантаження товару (або отримання попередньої (авансової) оплати від покупця). Відповідно, вказана в податковій накладній сума ПДВ безперечно збігатиметься із зазначеною в ТТН сумою ПДВ, якщо відвантажено повністю всю партію товару і це — «перша подія» господарської операції.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
