ПРОБЛЕМА
Які податкові наслідки виникають у підприємства внаслідок втрати основних засобів, МБП та інших запасів через події у Криму?
РІШЕННЯ
Чинним податковим та бухгалтерським законодавством не врегульовано питання правового режиму майна, що залишилося на території Автономної Республіки Крим після її окупації. Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII «на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України».
Відповідно до підпункту 14.1.27 Податкового кодексу України (ПК) витратами є сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Отже, вибуття активів є витратами у розумінні зазначеної норми.
Згідно з пунктом 140.4 ПК платник податку проводить оцінку вибуття запасів за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Такі методи встановлені пунктом 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»
При цьому обов’язковою є проведення інвентаризації, оскільки відповідно до підпункту «г» пункту 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.1994 № 69 (далі — Інструкція № 69), при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) така інвентаризація є обов’язковою.
Юридичне підтвердження
Для того, щоб стосовно майна (основних засобів, МБП та інших запасів), яке залишилося на території АРК, можна було вчинити певні юридичні дії, слід провести вказану в попередньому абзаці інвентаризацію де-юре. Де-факто ж потрібно відповідно до пункту 11.6 Інструкції № 69 скласти акт інвентаризації, у якому перелічити все майно, яке знаходиться (залишилося) на зазначеній окупованій території. Тобто визнати його втраченим.
Після цього варто звернутися до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом, наприклад, крадіжки, що є складом злочину, передбаченого статтею 185 Кримінального кодексу України (КК). Адже майно знаходиться у володінні інших осіб, які ним заволоділи шляхом привласнення.
К сведению
У пригоді вам неодмінно стане: «Викрадення майна, яке перебуває у податковій заставі: наслідки для підприємства»
Відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до статті 221 КПК слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Важно
Відмова в наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
Отже, заявивши про крадіжку майна на території АРК, можна зазначеним чином отримати документальне підтвердження факту кримінального провадження щодо крадіжки майна.
Зазначені документи (акт інвентаризації, заява про злочин та копії документів із кримінальної справи) можна вважати достатнім документальним підтвердженням вибуття активів, що у свою чергу призводить до витрат, про які йдеться у підпункті 14.1.27 ПК.
Звичайно, краще було би мати якийсь вирок із підтвердженням факту викрадення. Проте, на думку автора, факту відкриття кримінального провадження теж має вистачити для підтвердження факту викрадення.
Податкові наслідки
Відповідно до пункту 140.3 ПК до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат і витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством України. Тому розраховувати на право зменшити базу оподаткування податком на прибуток за рахунок таких втрат не варто. А от обов’язку збільшення оподатковуваного доходу за рахунок втрачених у Криму товарів можна уникнути.
Викрадення основних засобів
Щодо основних засобів слід зазначити, що відповідно до пункту 146.16 ПК у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, у якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів.
Це підтверджується і нормами підпункту 14.1.191 ПК, згідно з яким не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
ПДВ
При цьому на вартість таких основних засобів ПДВ не нараховується. Адже у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПК). Однак, ця норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Можна сподіватися, що наведена норма буде застосована податківцями так само, як і платником податку. Але слід усвідомлювати ризик коригування податківцями податкового кредиту на суму ПДВ із залишкової вартості таких основних засобів, викрадених в окупованому Криму. Тому тим платникам податків, які не готові ризикувати взагалі, доведеться безпідставно нарахувати ПДВ на операцію з умовного продажу вкрадених окупантами основних засобів.
Совет
Хто ж вважає справедливим не платити ПДВ з операції «викрадення» окупантами основних засобів, може ризикнути та скористатися другою частиною пункту 189.9 ПК.
Дещо більше ризику включає в себе пункт 198.5 ПК стосовно товарів, вкрадених окупантами. Відповідно до цього пункту платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, у тому числі в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У цьому разі, на відміну від ситуації з основними засобами, норми, яка би звільняла від нарахування ПДВ на умовний продаж, не те що не існує, а існує навіть протилежна. Хоча можна поставити під сумнів той факт, що вкрадений окупантами товар використовується в операції, що не є господарською діяльністю платника податку. Ну хоча би тому, що він взагалі не використовується, і взагалі не в операції.
Проте слід визнати, що ризик нарахування податківцями під час перевірки ПДВ на вартість викраденого товару є істотним. Ну хіба що з патріотичних міркувань податківці не стануть наповнювати бюджет за рахунок біди платника податку.
Олександр ЄФІМОВ,доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, канд. юрид. наук, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та Партнери», адвокат, аудитор, член Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
