Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (ЦК), кредит може бути наданий банком або іншою фінансовою установою. Якщо ж нерезидент не є банком, то це буде договір позики (ст. 1046 ЦК).
Увага: У даному випадку слід звернути увагу, що позичальник і кредитор є пов’язаними особами згідно з підпунктом 14.1.159 Податкового кодексу України (ПК).
Відповідно до пункту 153.2 ПК оподаткування контрольованих операцій здійснюється у порядку, передбаченому статтею 39 ПК. При цьому контрольованими є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами, якщо загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн. грн. (без урахування ПДВ) за відповідний звітний календарний рік (пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.4 ПК).
Відповідно до підпункту 14.1.258 ПК фінансовий кредит — кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Відповідно до пункту 1.7 глави 1 розділу I Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою правління НБУ від 17.06.2004 № 270 (далі — Положення № 270), договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов’язковій реєстрації НБУ відповідно до Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 № 734/99.
Постановою № 270 встановлено, що резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку України. Уповноважені банки зобов’язані реєструвати такі договори в порядку, визначеному главою 4 цього розділу. Резидент-позичальник згідно із національним законодавством несе відповідальність за достовірність інформації та документів, які подаються територіальному управлінню відповідно до вимог цього розділу.
Згідно з пунктом 1.11 Положення № 270, розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору, на дату надходження до НБУ (територіального управління) документів, потрібних відповідно до вимог цього розділу для реєстрації договору (змін до договору), не повинен перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої НБУ максимальної процентної ставки за договорами, що діє на дату надходження до Національного банку (територіального управління) вищезазначених документів.
Важливо! Відповідно до пункту 1.2 Положення № 270 резиденти-позичальники (крім уповноважених банків України) залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України, які надали згоду на обслуговування операцій за договором (підрозділи банків).
Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому НБУ порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (крім випадку використання фізичною особою рахунку за межами України на час її перебування за кордоном).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
