Відповідно до підпункту 145.1.1 ПК нарахування амортизації нематеріальних активів другої групи, до якої відноситься і емфітевзис, здійснюється протягом строків, визначених у правовстановлюючому документі (у цьому випадку — у договорі емфітевзису).
Тут доречно зауважити, що земельні ділянки приватної власності можна передавати в користування за договором емфітевзису на будь-який строк (хоч на 500 чи 1000 років) або взагалі не зазначати строк дії договору. В останньому випадку згідно із підпунктом 145.1.1 ПК нарахування амортизації здійснюватимуть протягом строку корисного використання емфітевзису, який визначатиме юридична особа — набувач самостійно, але не менше двох та не більше десяти років безперервної експлуатації.
Порядок амортизації нематеріальних активів закріплено у статтях 144, 145, 146 ПК та П(С)БО 8.
Відповідно до П(С)БО 8 нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот, а припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.
Метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
Щодо відображення амортизації на рахунках обліку, то відповідно до Методичних рекомендацій нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється за дебетом рахунку витрат та кредитом субрахунку 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів». Залежно від напряму використання нематеріального активу слід використовувати і відповідний рахунок витрат, зокрема, 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 949 «Інші витрати операційної діяльності». Проте, оскільки ця земельна ділянка призначена саме для сільськогосподарських потреб, то доцільно застосовувати рахунки 23 «Виробництво» або 91 «Загальновиробничі витрати». Інакше кажучи, такі амортизаційні витрати мають формувати собівартість вирощеної продукції.
Ірина ВИСІЦЬКА,
адвокат, Київ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"