Відображаємо в обліку технічне обслуговування орендованих транспортних засобів

Положення про проведення технічного обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів затверджено наказом Мінтрансу від 30.03.1998 № 102 (далі — Положення № 102). Його вимоги розповсюджуються на юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

У листі Мінінфраструктури від 03.02.2012 № 1075/25/10-12 зазначено, що виконані роботи відносяться або до ремонту, або до технічного обслуговування на підставі переліку і порядку робіт, регламентованих розробником/виробником дорожніх транспортних засобів, та за записами, розробленими в інструкціях з експлуатації або в сервісних книгах, а також у нормативних документах.

У додатках А, Б і В до Положення № 102 містяться примірні переліки операцій технічного обслуговування автомобільного транспорту. Операції з обслуговування транспортного засобу, що не зазначені у додатках А, Б, В до Положення № 102, не належать до технічного обслуговування автомобіля і розглядаються як поточний ремонт.

Примірний перелік операцій ТО-1 (перше технічне обслуговування) та ТО-2 (друге технічне обслуговування) наведено відповідно в додатках А і Б до Положення № 102.

Сезонне технічне обслуговування машин складається з проведення чергового ТО-1 або ТО-2 і додаткових робіт відповідно до наступного періоду експлуатації в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах.

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 Положення № 102 щоденне обслуговування, технічне обслуговування та сезонне технічне обслуговування транспортного засобу не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення автомобіля.

Бухгалтерський облік

Згідно з пунктом 15 ПСБО 7 «Основні засоби», витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо), та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання включаються до складу витрат.

Податковий облік

Якщо договір оперативної оренди/лізингу зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення автомобіля, то на підставі пункту 146.19 Податкового кодексу України (ПК) за умови належного документального підтвердження (п. 138.2 ПК) частину вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року, орендар включає до складу податкових витрат.

Витрати на технічне обслуговування автомобіля не визнаються ремонтом чи поліпшенням згідно з вимогами Положення № 102. Тому їх включення до податкових витрат не залежить від встановленого 10%-го ліміту. Витрати на технічне обслуговування включаються до складу податкових витрат у повному обсязі.

Податковий облік витрат, що здійснюються для підтримання об’єкта основних засобів у робочому стані, залежить від напряму використання таких основних засобів, а саме:

• включається до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо автомобіль використовується в операційній діяльності (п. 138.8 ПК);

• включається до складу інших витрат (п. 138.10 ПК).

Отже, для включення до складу податкових витрат необхідні такі документи:

• акт про виконання робіт технічного обслуговування автомобіля, у т. ч. орендованого;

• податкова накладна виконавця робіт, якщо він є платником ПДВ;

• технічна документація з експлуатації автомобіля, яка передбачає проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування тощо, для підтримання автомобіля в робочому стані.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»