ПРОБЛЕМА
Чи можна стягувати збільшену плату з батьків за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, які утримуються за рахунок комунального (державного) підприємства, якщо батьки не працюють на цьому підприємстві?
РІШЕННЯ
Статтею 53 Конституції України встановлено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Статтею 35 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50% (у міській місцевості) та 30% (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. Тобто, батьки сплачують за харчування дітей, компенсуючи частину вартості харчування.
Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 № 667 (далі — Порядок № 667). Цей Порядок розроблено на виконання постанови КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» від 26.08.2002 № 1243.
Розмір плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (за поданням дошкільного навчального закладу) встановлюють місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, підприємства, організації та установи, які мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім’ї та режиму роботи закладу.
Вони можуть установлювати додаткові пільги щодо плати батьками за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ.
Підпунктом 140.1.8 Податкового кодексу України (ПК) передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування в числі витрат подвійного призначення враховуються витрати платника податку (крім капітальних, які підлягають амортизації) на утримання та експлуатацію низки об’єктів соцкультпобуту, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок платника податку станом на 01.07.1997, але не використовуються з метою отримання доходу.
Серед таких, зокрема, дитячі ясла або садки (до введення в дію ПК діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, підпунктом 5.4.9 якого було передбачено аналогічну норму). Тобто витрати на харчування дітей, які несе підприємство у садках чи яслах, віднесені ПК до податкових витрат підприємства. І право на їх врахування не пов’язано з місцем роботи батьків.
Тому покриття витрат за утримання у відомчих комунальних та державних дошкільних закладах дітей, батьки яких не працюють на цьому підприємстві, проводитися не повинно. З таких батьків плата за харчування дітей у дошкільних закладах стягується на загальних підставах. Стягнення з них збільшеної плати (по відношенню до дітей батьків, які працюють на цих підприємствах) суперечитиме законодавству.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"