Як то кажуть, не минуло й півроку, як Мінфін привів Інструкцію про сплату єдиного соціального внеску у відповідність до Закону про ЄСВ. Нова Інструкція увібрала в себе норми про мінімальний страховий платіж, понижуючий коефіцієнт ЄСВ, оновлені штрафи та інші нововведення в оподаткуванні ЄСВ. Тож з’ясуємо, чи всі невідповідності з ЄСВ ліквідовано у новому документі
Насамперед наголосимо: Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), прийшла на зміну Інструкції, затвердженій наказом МДЗ від 09.09.2013 № 455.
Як і належить, Інструкція № 449 визначає процедуру нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), фінансових санкцій та стягнення заборгованості за внесками. Але головне завдання оновлення — привести у відповідність порядок сплати ЄСВ до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), а також визначення процедури нарахування і сплати у випадках, коли норми Закону про ЄСВ потребують уточнення. Чи прописали ці процедури у новій Інструкції? Розглянемо детальніше.
Визначення ЄСВ з мінзарплати
Якщо місячна база нарахування ЄСВ менша від мінімальної зарплати, нараховувати ЄСВ із розрахунку мінімальної зарплати потрібно тільки за умови відпрацювання працівником повного календарного місяця (п. 19 розд. ІІІ Інструкції № 449). Цю норму не застосовують, якщо працівнику із зони АТО на час її проведення надано відпустку без збереження зарплати (п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).
Що слід розуміти під «відпрацюванням повного календарного місяця», в Інструкції № 449 так і не розтлумачили. Отже, у випадках, коли повний місяць не відпрацьовано внаслідок перебування у відпустках чи лікарняних, знову доведеться керуватися роз’ясненнями ДФС.
Нагадаємо, що у листі ДФС від 14.02.2015 № 4979/7/99-99-17-03-01-17 податківці умовою застосування мінімальної зарплати як бази нарахування ЄСВ визначали перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць. Тож коли працівник перебуватиме частину місяця у відпустці без збереження зарплати та його місячна зарплата буде меншою за мінімальну, то ЄСВ нараховуватимуть виходячи із мінімального розміру зарплати.
Застосування понижуючого коефіцієнта
Норми щодо застосування понижуючого коефіцієнта майже дослівно перенесено із Закону про ЄСВ. Спірні моменти, наприклад щодо категорій працівників, які враховуються при його визначенні (інваліди, особи, що перебувають у відпустках без збереження зарплати, мобілізовані працівники) або застосовуванні понижуючого коефіцієнта під час виплати авансу, в Інструкції № 449 не прописали. Тож з цими питаннями знову доведеться працювати окремо.
Податківці у своєму листі від 09.04.2015 № 12518/7/99-99-17-03-01-17 висловили думку, що при розрахунку усіх показників для застосування понижуючого коефіцієнта з ЄСВ кількість працюючих інвалідів та нарахована їм зарплата не враховуються. Адже підприємства не застосовують понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ за працюючих інвалідів. Проте чіткого законодавчого підгрунтя для такої позиції немає.
Сплата ЄСВ платниками, зареєстрованими у зоні АТО
Платники ЄСВ, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих у населених пунктах, де проводиться АТО відповідно до переліку КМУ, звільняються від виконання обов’язків платників ЄСВ щодо нарахування, сплати ЄСВ, подання звітності. Також до них не застосовують штрафні санкції за невиконання обов’язків платників єдиного внеску.
Зазначені звільнення застосовуватимуть за період з 14.04.2014 і до закінчення АТО. Підставою буде заява довільної форми, подана до фіскального органу за місцем обліку або за місцем тимчасового проживання не пізніше 30 календарних днів з дня закінчення АТО, та сертифікат Торгово-промислової палати (п. 18 розд. 3 Інструкції № 449).
Виконання обов’язків платників ЄСВ мобілізованими підприємцями
В Інструкції № 449 прописали процедуру виконання обов’язків платників ЄСВ фізособами-підприємцями та фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність, чи іншими фізособами, що використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Такі платники ЄСВ на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, виконання їх зобов’язань як роботодавця, зокрема щодо нарахування, обчислення та звітування за ЄСВ (крім сплати ЄСВ).
Протягом 10 днів після демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації) такі платники подають до фіскальних органів заяву (додаток 1 до Інструкції № 449) та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним держорганом, із зазначенням даних про мобілізацію такої особи.
Нарахований уповноваженою особою ЄСВ з таких виплат сплачує демобілізована особа протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій. До того ж такі демобілізовані особи у заяві зазначають дані про нарахований ЄСВ на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізособи-підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (пп. 8 п. 2 розд. IV Інструкції № 449).
Якщо підприємці (чи особи, які провадять незалежну професійну діяльність) не є роботодавцями та їх мобілізували або залучили до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, то вони на весь строк військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків. Тобто такі підприємці не нараховують та не сплачують ЄСВ.
Для цього вони подають до фіскального органу заяву (додаток 1 до Інструкції № 449) та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації) (п. 7 розд. IV Інструкції № 449).
Ці норми застосовують з першого дня мобілізації та протягом усього особливого періоду.
Сплата ЄСВ підприємцями
В Інструкції № 449 прописали, що підприємці загальної системи оподаткування не зобов’язані щоквартально сплачувати авансові внески з ЄСВ. Такі платники здійснюють розрахунок ЄСВ за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації (пп. 2 п. 5 розд. IV Інструкції № 449). А при визначенні доходу, з якого сплачують ЄСВ, враховують кількість календарних місяців, у яких отримано дохід. Тобто базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід, зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. Саме до зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ має бути застосована відповідна ставка.
Якщо дохід у звітному році або окремому місяці звітного року не отримано, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Водночас сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. В Інструкції № 449 знову не зазначено, що нарахування мінімального страхового внеску є не обов’язком, а правом підприємця, який бажає зарахувати період сплати ЄСВ до свого страхового стажу, про що ДФС неодноразово зазначала у своїх консультаціях.
Це стосується й осіб, які провадять незалежну профдіяльність, з тією лише відмінністю, що вони сплачують ЄСВ на підставі даних річної податкової декларації, яку подають до 1 травня наступного за звітним року.
Порядок застосування штрафних санкцій
Уточнено відповідно до Закону про ЄСВ суми штрафів за несвоєчасну сплату ЄСВ (несплату, неперерахування) за період до та після 01.01.2015. Також в Інструкції № 449 зазначено, що підставою для штрафів за неподання (несвоєчасне надання) звітності з ЄСВ є акт перевірки (п. 2 розд. VII Інструкції № 449).
Списання боргу зі сплати ЄСВ
В Інструкції № 449 прописали нові норми щодо списання боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ (п. 9 розд. VI Інструкції № 449).
Отже, списанню підлягає борг зі сплати ЄСВ у разі:
- повної ліквідації юрособи — платника ЄСВ, коли борги залишилися непогашеними через недостатність майна платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника. Підтвердним документом у цьому випадку є повідомлення держреєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців запису про припинення юридичної особи.
- смерті фізособи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які зобов’язані сплатити ЄСВ, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення. Для цього мають бути надані копія свідоцтва про смерть фізособи, чи повідомлення державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання фізособи-підприємця безвісно відсутньою, чи копія рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, недієздатною або оголошення померлою.
Списанню підлягають не лише суми нарахованого ЄСВ, а й недоїмки з його сплати, штрафів та пені, що обліковуються за даними інформаційної системи фіскального органу єдиного внеску.
Списання недоїмки проводять на підставі рішення керівника (заступника керівника) фіскального органу, в якому перебуває на обліку платник ЄСВ (форма згідно з додатком 10 до Інструкції № 449). Таке списання проводять щомісяця протягом десяти робочих днів, що настають за місяцем, у якому надійшли підтвердні документи.
Але якщо фізособа, яка в судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється, або якщо фізособу, яку в судовому порядку було визнано недієздатною, знову ж таки, у судовому порядку визнають дієздатною, то списаний борг (недоїмка) зі сплати ЄСВ підлягає відновленню та стягненню в загальному порядку починаючи з дня відновлення такого боргу (недоїмки).
Наприкінці додамо, що наказ буле опубліковано в «Офіційному віснику України» від 29.05.2015 № 40. Отже, оновлені норми Інструкції № 449 вже в дії.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
