Податковий кредит з ПДВ: уточнююча чи поточна декларація

Виправлення власної помилки

Якщо платник ПДВ отримав податкові накладні своєчасно, але з певних причин не включив суми ПДВ за ними до податкового кредиту за лютий, у такому разі діє правило самостійного виявлення та виправлення помилок.

Порядок самостійного виправлення помилок визначено статтею 50 ПК та розділом VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу МФУ від 23.01.2015 № 13).

У такому разі платник ПДВ має подати до податкового органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок).

В уточнюючому розрахунку з ПДВ ставиться позначка:

• «абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу» — якщо уточнюючий розрахунок з ПДВ є самостійним документом. У разі заниження податкового зобов’язання згідно з підпунктом «а» пункту 50.1 ПК сплачується штраф в розмірі 3%;

• «абз. 5 п. 50.1 ст. 50 Кодексу» — якщо уточнюючий розрахунок з ПДВ подається як додаток до декларації з ПДВ. У разі заниження податкового зобов’язання згідно з підпунктом «б» пункту 50.1 ПК сплачується штраф в розмірі 5%;

• «підрозд. 9-2 розд. XX Кодексу» — якщо уточнюючий розрахунок з ПДВ подається з метою застосування процедури податкового компромісу.

Оскільки неврахування сум ПДВ у декларації за лютий в цьому випадку не призвело до заниження податкового зобов’язання з ПДВ, при поданні уточнюючого розрахунку нараховувати та сплачувати штраф (3% чи 5%) не потрібно.

Податкові накладні отримано несвоєчасно

Окремих вимог щодо врахування у податковому кредиті сум ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, чинне законодавство не містить.

Як було зазначено, своєчасно зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання, а несвоєчасно зареєстровані — до складу податкового кредиту за звітний податковий період, в якому вони були зареєстровані в ЄРПН.

Однак могло статися так, що покупець отримав своєчасно зареєстровану електронну податкову накладну від продавця або повідомлення з ЄРПН про реєстрацію податкових накладних після закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ за лютий з технічних чи інших об’єктивних причин. У цьому разі покупець, щоб не допустити завищення податкового кредиту звітного періоду, міг чекати документального підтвердження факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Такий випадок не вважається самостійно виявленою помилкою. Тому, на нашу думку, у цій ситуації суми ПДВ можна включити до податкового кредиту того звітного періоду, в якому були отримані зареєстровані податкові накладні або повідомлення з ЄРПН про їх реєстрацію (у цьому випадку — у декларації з ПДВ за березень).