Штраф у разі нестачі товару на місці його реалізації чи зберігання

Стаття-подарунок від журналу «Головбух» 
Дізнайтеся про застосування до підприємства штрафу за порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації або зберігання

Вирішуючи питання правомірності застосування штрафних санкцій до підприємства за порушення обліку товарних запасів на складах та за місцем реалізації, апеляційний суд (постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 № 815/2751/16) дійшов такого висновку.

Відповідно до приписів пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані у порядку, встановленому законодавством, вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Зверніть увагу! Зазначена норма фактично покладає на суб’єкта підприємницької діяльності обов’язок вести за місцем реалізації облік товарних запасів, а не відсутності цих товарів.

Натомість контролюючим органом не було враховано, що із загального обсягу товару, який нібито не відповідає бухгалтерському обліку, частина товару (пива) не є «надлишком», а навпаки є «нестачею» товару.

При цьому суд визнав неправомірним застосування фіскалами статті 20 Закону № 265, згідно з якою до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію необлікованих товарів, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг. Цією нормою передбачена відповідальність за виявлення у суб’єктів господарювання неоприбуткованих товарів за місцем реалізації, а саме — понад облікового надлишку товарів, а не за те, що товарів менше, ніж вказано в облікових документах (як було в цьому випадку).

Адже за відсутності облікованих товарів їх реалізація є неможливою та не відбувається. До того ж суд звернув увагу на те, що стаття 20 Закону № 265 встановлює відповідальність виключно за продаж необлікованих товарів, а не за наявність їх (або їх напівфабрикатів) на складах чи у виробничих приміщеннях, як було в цьому випадку.

Тож застосування штрафних санкцій у подвійному розмірі вартості товару, який фактично відсутній, є неправомірним та не відповідає змісту вимог статей 3, 20 Закону № 265.

Аналогічна правова позиція з цього спірного питання була неодноразово викладена ВАСУ, зокрема в ухвалах від 02.02.2016 (справа № К/800/39992/15) та від 14.09.2015 (справа № К/800/28558/14).

Наостанок апеляційний суд акцентував увагу на тому факті, що податківцями фактично проводилася перевірка не тільки на складі-магазині, а й у виробничих приміщеннях підприємства (в цехах), де знаходяться цистерни, в яких відбувається бродіння пива. І саме цей напівпродукт, який ще не є товаром, готовим до вживання і реалізації, останні врахували при складанні спірного акту перевірки.

На підставі наведеного апеляційний суд постановив, що визначення контролюючим органом штрафної санкції підприємству з урахуванням суми товарів, яких фактично не вистачає, є необгрунтованим та неправомірним. А тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій підлягає скасуванню. 


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді