Списання безнадійної дебіторки за судовими рішеннями

Примусове виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб) покладено, зокрема, на органи Державної виконавчої служби (ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII). При цьому виконавчий документ повертають стягувачу, якщо, приміром, у боржника немає майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем протягом року заходи з розшуку такого майна виявилися безрезультатними (ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII)

Зауважимо, що та сама підстава повернення виконавчого документа стягувачу наведена й у старому Законі України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Визнання доходів за претензіями

Визнання штрафів та пені в бухгалтерському обліку заявника відбувається з одночасним формуванням доходу за допомогою проведення: дебет субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» з кредитом субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Втім, вітчизняна стандартизація не прив’язує визнання доходу за штрафами, пенею та неустойками до певної події. Існує тільки загальновідоме формулювання: дохід визнають під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»). Водночас дебіторська заборгованість на субрахунку 374 є активом, визнання якого відбувається тоді, коли існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена сума такої заборгованості (п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Більш конкретно з цього приводу висловлюється Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі — Інструкція № 291).

Доходи від штрафів,
пені та неустойки визнають, зокрема, за рішеннями судів

Так, у поясненні до застосування субрахунку 374 зазначено, що тут ведуть облік розрахунків за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками. Натомість на субрахунку 715 узагальнюють інформацію про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми відшкодування зазнаних збитків.

Як бачимо, одержані заявником позитивні судові рішення про застосування певних санкцій до контрагента є достатньою підставою для визнання ним доходу.

Додамо, що до моменту визнання контрагентом претензії або отримання відповідного рішення суду суму такої претензії, на нашу думку, доцільно відображати на субрахунку 041 «Непередбачені активи».

Підстава для списання безнадійної заборгованості

У бухгалтерському обліку визнання безнадійної дебіторської заборгованості відбувається, якщо дотримано одну з умов:

• є впевненість у неповерненні заборгованості боржником;
• минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10).

У нашій ситуації строк позовної давності не минув, тому таку підставу для визнання безнадійної дебіторської заборгованості одразу відкидаємо. Натомість факт дотримання умови щодо впевненості про неповернення заборгованості боржником залежить від рішення керівництва підприємства.

Звісно, що повернення Державною виконавчою службою стягувачу виконавчого документа про відсутність майна у боржника є вагомою підставою для рішення керівництва підприємства визнати дебіторську заборгованість безнадійною. Тож та частина заборгованості боржника, щодо якої було отримано відповідний документ, може бути віднесена до складу безнадійної дебіторської заборгованості.

Повернення виконавчого документа стягувачу
про відсутність майна у боржника є вагомою підставою для рішення керівництва підприємства про визнання дебіторської заборгованості безнадійною

Втім, зауважимо, що повернення відповідного документа Державною виконавчою службою не може бути обов’язковою підставою для рішення керівництва підприємства про визнання дебіторської заборгованості безнадійною — подібного не знайти у вітчизняній стандартизації. Так, якщо в одного боржника декілька разів було встановлено факт відсутності майна, керівництво підприємства-стягувача може вже й не розраховувати, що станеться своєрідне «диво» і таке майно колись буде віднайдене. Тобто керівництво підприємства має всі підстави вважати, що не відбудеться погашення всієї дебіторської заборгованості у межах такого боржника, та розпорядитись віднести таку заборгованість до складу безнадійної.

Списання безнадійної дебіторки

Поточну дебіторську заборгованість, яка відповідає умовам безнадійної, потрібно в будь-якому разі виключити зі складу активів. Адже підприємство більше не може розраховувати на отримання майбутніх економічних вигід від наявності такої заборгованості (п. 5 П(С)БО 10). Так само відображення безнадійної дебіторки в складі активів підприємства порушує один із базових принципів бухгалтерського обліку — обачності, який вимагає уникати завищення оцінки активів.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості у покупця

Тому підприємство зобов’язане списувати безнадійну дебіторську заборгованість в рахунок зменшення резервів сумнівних боргів, та/або одразу до складу інших операційних витрат (п. 11 П(С)БО 10). При цьому користуються проведенням: дебет рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» та/або субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» з кредитом рахунків 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Безнадійну дебіторську заборгованість
необхідно виключати зі складу активів підприємства у будь-якому випадку

Одночасно зі списанням безнадійної дебіторки підприємство відображає таку суму й на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Безнадійна дебіторська заборгованість «зависне» на цьому субрахунку не менше, ніж на три роки з дати списання з метою спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника (Інструкція № 291).

Наведемо Приклад.

Якщо все ж таки боржник повністю або частково поверне раніше списану дебіторську заборгованість, то підприємство відобразить проведення: дебет субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 301 «Готівка в національній валюті» з кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів». При цьому повернути списаний борг можна й іншими активами. Тож за дебетом такого проведення можуть бути рахунки не тільки грошових коштів, а й виробничих запасів, нематеріальних активів, основних засобів чи будь-яких інших активів.