Такі незаплановані обставини, як пожежа або крадіжка, потребують від бухгалтера термінового реагування. Адже слід реально оцінити розмір збитків, що заподіяні підприємству, а також привести у відповідність дані бухобліку. Аби врегулювати ці питання, доведеться негайно провести позапланову інвентаризацію (п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419).
Метою проведення такої інвентаризації є встановлення наявності та придатності основних засобів та визначення заходів, необхідних для їх відновлення.
Коли встановлено факти крадіжок або зловживань, псування цінностей, інвентаризацію проводять на день встановлення таких фактів. А от якщо сталася техногенна аварія, пожежа або стихійне лихо, — наступного дня після закінчення таких явищ.
Підставою для інвентаризації є ухвалений керівником підприємства розпорядчий документ про проведення позачергової інвентаризації (наказ). Окрім того, керівник має затвердити склад інвентаризаційної комісії (п. 1 розд. II Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879; далі — Положення).
У ході інвентаризації комісія складає окремий інвентаризаційний опис на основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню. У такому описі обов’язково наводять інформацію прочас введення в експлуатацію основних засобів та причини, через які ці об’єкти стали непридатними. Основні засоби, що не відповідають критеріям визнання активу, вилучають з активів (списують з балансу) (п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби»).
Результати інвентаризації оформлюють актом інвентаризації необоротних активів. Підприємство може скористатися типовою формою акта, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 572, або розробити свою форму зважаючи на специфіку діяльності.
Оформлюємо результати інвентаризації
Після проведення інвентаризації комісія на підставі звіряльних відомостей складає протокол, у якому відображає висновки щодо розбіжностей між фактичною наявністю активів та зобов’язань і даними бухгалтерського обліку, а також пропозиції щодо їх врегулювання.
У протоколі також наводять причини невідповідності основних засобів критеріям визнання активу, визначають можливість їх продажу (передачі) іншим підприємствам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можна одержати в разі демонтажу, розбирання (ліквідації) основних засобів, встановлюють їх кількість і вартість. Окрім того, комісія складає і підписує акти на списання основних засобів (п. 41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561; далі — Методрекомендації).
Основний засіб,
що не відповідає критеріям визнання активу, списують з балансу
В актах на списання наводять дані, що характеризують об’єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об’єкта, дату його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісну (переоцінену) вартість об’єкта, суму нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо. До актів додають регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибувають. У разі списання основних засобів, які вибувають унаслідок аварії або стихійного лиха, до акта слід додати копію акта про аварію чи стихійне лихо, зазначивши в ньому обставини того, що сталося. Підприємство може скористатись типовою формою акта на списання основних засобів (часткової ліквідації), затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818. У разі ліквідації транспортних засобів підійде типова форма акта на списання транспортних засобів.
Протокол інвентаризаційної комісії та акти на списання основних засобів має затвердити керівник підприємства.
Бухоблік результатів інвентаризації
На підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії результати інвентаризації відображають у бухобліку та фінансовій звітності того звітного періоду, в якому було закінчено інвентаризацію (п. 3 розд. IV Положення).
На підставі актів на списання основних засобів списують непридатні основні засоби (п. 43 Методрекомендацій).
Фінансовий результат від вибуття таких об’єктів основних засобів визначають шляхом вирахування з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.
Деталі, вузли, агрегати й інші матеріали, отримані під час розбирання і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковують із визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів (п. 44 Методрекомендацій).
Відповідно, зменшення суми зносу в разі списання об’єкта основного засобу відображаємо проведенням за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» або 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» із кредитом рахунку 10 «Основні засоби». Залишкову вартість списаних необоротних активів і витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбиранням, демонтажем), відображаємо за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів».
Металобрухт, утиль
від ліквідації основних засобів обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали»
Інший дохід, що його визнають у результаті оприбуткування запасів від ліквідації об’єкта, відображаємо проведенням за дебетом відповідного субрахунку рахунку 20 «Виробничі запаси» із кредитом субрахунку 746 «Інші доходи». Зауважимо, що матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані на цьому підприємстві як матеріали, паливо або запасні частини (металобрухт, утиль), зношені шини тощо слід обліковувати на субрахунку 209 «Інші матеріали» (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291).
Ліквідація основного засобу, знищеного внаслідок пожежіУ торговельному залі № 3 ТОВ «Промторг» сталася пожежа, після якої на підставі наказу (див. Додаток 1) проведено позапланову інвентаризацію. Під час її проведення встановлено, зокрема, факт знищення касового апарата «Екселіо DP-45» за інвентарним номером 113, який обліковується у матеріально відповідальної особи — начальника відділу збуту О. О. Петрова. Первісна вартість касового апарата «Екселіо DP-45» становить 8200,00 грн., знос — 2733,33 грн. Керівник підприємства за матеріалами інвентаризації прийняв рішення про ліквідацію касового апарата (див. Додаток 2). Комісія на підставі такого рішення керівництва оформила акт на списання основного засобу (див. Додаток 3). Після ліквідації касового апарата отримано металобрухт, чиста вартість реалізації якого становить 70,00 грн. |
| № | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Списано нараховану суму зносу касового апарата, що ліквідується | 131 | 104 | 2733,33 |
| 2 | Списано залишкову вартість касового апарата, що ліквідується | 976 | 104 | 5466,67 |
| 3 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ (5466,67 × 20%) | 977 | 641/пдв | 1093,33 |
| 4 | Оприбутковано металобрухт | 209 | 746 | 70,00 |
Додамо, що податкові зобов’язання з ПДВ, пов’язані з ліквідацією основних засобів, доцільно відображати на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності».
Ліквідація основних засобів і оподаткування
Податок на прибуток
Об’єкт оподаткування податком на прибуток обчислюють на основі визначеного у бухобліку фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), скоригованого на різниці, передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України (ПК).
Однією з таких різниць є різниці, що виникають у разі ліквідації основних засобів, які визначаються відповідно до вимог статті 138 ПК.
Так, у разі ліквідації об’єкта основних засобів фінансовий результат до оподаткування:
- збільшують на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної у бухобліку платника;
- зменшують на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з огляду на положення статті 138 ПК.
Тож платникам, що мають дохід за останній рік понад 20 млн. грн., і тим, які не повідомили про незастосування різниць, доведеться відкоригувати фінансовий результат на зазначені різниці.
А от у платників податку, які не застосовують різниць, списання основних засобів впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток лише через бухоблік.
ПДВ
Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника ПДВ з метою оподаткування є постачанням цих основних засобів. Базу оподаткування для таких операцій визначають за звичайними цінами, але не нижчими за балансову вартість основних засобів на момент ліквідації (п. 189.9 ПК).
Однак таке правило не діє, коли:
- основні засоби ліквідують у разі їх знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили;
- основні засоби ліквідуються без згоди платника податку, в т. ч. в разі викрадення;
- платник податку подав до податкової відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів у інший спосіб, внаслідок чого їх не можна використовувати за первісним призначенням.
Тож, здавалося б, нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі списання з балансу основних засобів, що стали непридатними внаслідок форс-мажорних обставин, не потрібно. Але не все так просто.
Адже податківці наполягають на застосуванні платником у цьому разі норм пункту 198.5 ПК. На їхню думку, основні засоби, які стали непридатними через зазначені обставини та під час придбання яких був сформований податковий кредит, неможливо використати у господарській діяльності, тому платник має скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому списують основні засоби, і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому податкові зобов’язання доведеться нараховувати на залишкову вартість основних засобів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом, якого здійснюють ліквідацію таких засобів. Саме такі доводи на користь нарахування податкових зобов’язань наведено у листах ДФС від 27.05.2016 № 11679/6/99-95-42-01-15 та від 28.10.2016 № 23461/6/99-99-15-03-02-15.
А от на вартість комплектувальних виробів, складових частин, компонентів чи інших відходів, отриманих унаслідок ліквідації основних засобів, які оприбутковують на матеріальних рахунках, нараховувати податкові зобов’язання не потрібно. Зокрема, це передбачено пунктом 189.10 ПК.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
