Фінансова звітність має бути зрозумілою та інформативною, аби її користувач, за умови володіння достатнім рівнем знань і зацікавленості міг вільно сприймати наведену у ній інформацію. Власне, це один із національних стандартів бухобліку (розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Ще одна важлива вимога до фінансової звітності – доречність інформації, адже вона напряму впливає на прийняття рішень користувачем, дозволяє проаналізувати минулий досвід, а також зробити необхідні висновки і прийняти важливі рішення для майбутнього розвитку підприємства.
Давайте розглянемо 5 основних кроків створення якісної і достовірної фінансової звітності.
Крок 1. Аналіз результатів річної інвентаризації
Інвентаризація – фактична перевірка, що дозволяє актуалізувати надану у звітності інформацію. Хочете, щоб користувач отримав правдиву інформацію у фінансовій звітності – проводьте детальну інвентаризацію.
Детальний аналіз правил проведення інвентаризації ви зможете знайти у одному з наших минулих випусків «Головбух» № 40/2016.
Повна інвентаризація охоплює не тільки всі активи підприємства, але і всі види зобов’язань.
До активів підприємства, що підлягають інвентаризації відносяться всі предмети підприємства не залежно від їх місця знаходження. Навіть якщо предмет було передано в оренду, або на модернізацію, надано в прокат, віддано на консервацію чи ремонт, предмет зберігається в резерві.
Також інвентаризації підлягають і всі зобов’язання підприємства, які знаходяться на обліку позабалансних рахунків. Підлягають інвентаризації і цінності, що не належать підприємству і перебувають на зберіганні, або у використанні, чи оренді. Бланки суворої звітності також підлягають під список активів, що необхідно включити до фінансової звітності. Правила складання звітності для таких документів надано у п. 5-7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.
Незалежно від видів активів чи зобов’язань, інвентаризацію необхідно провести до моменту складання річної фінансової звітності – дати балансу (31 грудня).
Звісно, дата складання і затвердження такої звітності залежить від керівництва, а також внутрішніх розпорядків підприємства. Втім, рекомендується зробити все необхідно до настання граничних термінів подання фінансової звітності, зокрема, встигнути надати її органам ДФС та органам статистики.
А доки граничний термін подачі ще не наступив, головбух має чудову можливість провести детальний аналіз річної інвентаризації, виявити недоліки та помилки і вчасно їх виправити.
Крок 2. Виправляємо помилки звітності
Щоб користувач міг скористатися фінансовою звітністю, у ній не має бути помилок та будь-яких перекручень. Тільки уявіть, як це може вплинути на рішення, що прийме користувач, та які це може мати наслідки. Саме тому, виявлення і виправлення помилок – надзвичайно важливий крок у підготовці фінансової звітності.
Всі помилки фінансової звітності можна умовно поділити на ті, що були допущені поточного фінансового року, та ті, що були допущені у минулих роках.
Помилки, які було виявлено до моменту затвердження керівництвом, називають подією поза датою балансу (п. 1.6 додатка до П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Цей тип помилок надає додаткову інформацію про показники, що існували на дату балансу. Вони потребують корегування відповідних активів і зобов’язань.
Щоб виправити помилки поточного звітного періоду на підставі бухгалтерської довідки, необхідно сторнувати та (або) зробити додаткові записи в обліку такого періоду (згідно п. 16 П(С)БО 6). Після виправлень, фінансова звітність відображатиме вже правильну, правдиву інформацію.
Крок 3. Виправляємо помилки минулих років
Помилки минулих років виправити простіше. Як приклад, якщо у минулому році були допущені помилки, що вплинули на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), їх виправляють шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року (рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» (п. 4 П(С)БО 6).
Обов’язково зазначте у примітках до фінансової звітності інформацію про зміст і суму помилки, а також статті фінансової звітності, що були змінені з метою повторного подання інформації (п. 5 П(С)БО 6).
Якщо минулорічні помилки не вплинули на показання нерозподіленого прибутку, їх можна просто вказати у примітках до фінансової звітності. Звісно, це необхідно зробити у тому випадку, коли інформація про помилки дозволить користувачам зробити висновки та прийняти відповідні рішення. Фінансові звіти поточного періоду необхідно заповнювати з урахуванням виправлених помилок.
Крок 4. Надаємо виправлену фінансову звітність за минулі періоди
За вітчизняними стандартами, головбух має заново заповнити фінансову звітність за минулі роки, врахувавши всі виправлення, після чого, надати її зацікавленим користувачам (акціонерам, або кредиторам). У випадку, коли підприємство належить до таких, що мають оприлюднювати свою фінансову звітність згідно 4 статті Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV виправлену звітність оприлюднюють у тому самому порядку, як і звичайну (згідно листу Мінфіну від 28.02.2011 № 31-34010-07-25/5584).
У примітках до фінансової звітності поточного року необхідно додати виправлені статті фінансової звітності за минулі періоди. Це потрібно для того, щоб зацікавлені користувачі змогли отримати порівняльну інформацію (п. 20.2 П(С)БО 6).
Необхідно зауважити, що статті фінансової звітності є об’єктами застосування суттєвості. Тобто, підприємство має оприлюднювати інформацію щодо виправлення помилок у фінансовій звітності, або ж зазначити, що оприлюднення такої інформації є недоцільним, зважаючи на встановлений підприємством поріг суттєвості. Встановлення порогу суттєвості ж є прерогативою облікової політики.
Крок 5. Аналізуємо чинну облікову політику
Під час складання фінансової звітності, головбух має чудову можливість проаналізувати і чинну облікову політику та виявити її недоліки. Це, у свою чергу, дозволяє виправити недоліки та скоригувати її згідно змін, внесених до Податкового кодексу України.
Вносити зміни до наказу про облікову політику найліпше на початку звітного року. Утім, у разі належного обґрунтування відповідні зміни допустимо вносити й посеред року. Біль детально про це читайте у статті І. Чалого «Зміна облікової політики: працюємо на фінрезультат» у тижневику «Головбух» № 1/2017»
Так само з 01.01.2017 врегульовано й питання переоцінки необоротних активів. Позаяк від цієї дати платники податку на прибуток, які застосовують різниці, передбачені розділом ІІІ ПК, втратили навіть теоретичну можливість врахувати дооцінку для цілей податкової амортизації. Раніше податківці давали щодо цього суперечливі роз’яснення (листи МГУ ДФС — ЦО ОВП від 04.12.2015 № 26508/10/28-10-06-11, ДФС від 29.02.2016 № 4444/6/99-99-19-02-02-15 та від 12.03.2016 № 5342/6/99-99-19-02-02-15). Тож можливість отримати вигоду від такої дооцінки необоротних активів зведено до нуля, натомість проведення власне переоцінки потребує від підприємства певних затрат ресурсів.
Як приклад, до 01.01.2017 року, високодохідним платникам податку було зовсім невигідно створювати резерв сумнівних боргів. Причина проста – у фінансовій звітності не було різниці, яка мала би зменшувати фінансовий результат до оподаткування, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості у межах резерву.
З початку 2017 року таким платникам податків доцільно більше не порушувати правила бухгалтерського обліку, адже до ПК були внесені відповідні зміни, про які можна дізнатися більше, з коментаря О. Січа «Новорічний податок на прибуток» у тижневику «Головбух» № 01/2017».
Окрім того, з 01.01.2017 було врегульовано питання переоцінки необоротних активів. Так, платники податку на прибуток, що застосовували різниці, передбачені розділом III ПК, втратили будь-яку можливість враховувати дооцінку для цілей податкової амортизації. Вигода від дооцінки необоротних активів зведено до нуля, а от проведення переоцінки, відтепер, вимагатиме від підприємства додаткових затрат ресурсів і часу.
Резюмуємо. Отже, основна мета підготовки до складання фінансової звітності – створення всіх необхідних передумов, для її відповідності якісним критеріям. Вона моє бути достовірною і зрозумілою користувачам. Окрім того, складання фінансової звітності є чудовою нагодою вдосконалити процес бухгалтерського обліку на підприємстві.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
