Зміст статті:Прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII (далі - Закон № 1801) з 1 січня 2017 року було змінено мінімальну заробітну плату, що не тільки порадувало працівників, але і додало «головного болю» бухгалтерам та керівникам підприємств. Багато робочих моментів потребують перерахування, зокрема і оплата праці за відрядними оцінками.
Форми і системи оплати праці на підприємстві
Особливості відрядної системи оплати праці
Перш за все нагадаємо, що нинішній розмір мінімальної оплати праці в Україні з 1 січня встановлено у розмірі 3200 грн. Гарантії виплати мінімальної заробітної плати гарантовано статтею 3/1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95).
Коли говорять про відрядну систему оплати праці, мають на увазі таку систему праці, коли винагорода за роботу отримується пропорційно виконаній роботі чи виробленій продукції. Також, працюючи за таким принципом оплати праці, працівник не звільняється від обов’язку виконувати певну годинну норму робочого часу.
Ст. 90 КЗпП встановлено відповідні умови, коли при відрядній системі оплати праці, розцінки за роботу встановлюються розрядами, тарифними ставками (окладами) і нормами виробітку (норми часу).
Розрахунок заробітної плати за відрядною системою
Відрядна оцінка оплати праці визначається шляхом ділення погодинної тарифної ставки, відповідно розряду роботи що виконується, на погодинну норму виробітку.
Відрядна розцінка може бути вирахувана шляхом множення погодинної тарифної ставки що відповідає розряду роботи, на встановлену норму часу в годинах чи днях.
Мінімальна тарифна ставка, згідно ст. 96 КЗпП встановлюється у розмірі, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб. З 1 січня 2017 року він становить 1600 грн.
Втім, застосування відрядної системи оплати не дозволяє роботодавцю встановити мінімальний рівень оплати, який буде нижчим за мінімальну заробітну плату 3200 грн. Навіть якщо буде застосовано особливі норми виробітку, виходячи з установленого розряду роботи, а також, з розмірі мінімальної тарифної ставки.
Оплата праці, коли працівник не виконує необхідної норми
Втім, розмір заробітної плати, що її роботодавець оплачує робітнику, може бути нижчим за встановлений трудовим договором, чи мінімальний рівень заробітної плати, встановлений державою.
Розмір заробітної плати може бути зменшено разі невиконання працівником своїх прямих трудових обов’язків, невиконанні норм виробітку, виготовлення продукції, виготовлення продукції з браком або неналежної якості. У такому випадку, згідно ст 21 Закону № 108/95, якщо роботодавець зможе довести провину працівника, він має право перерахувати заробітну плату останнього і виплатити працівнику менше за рівень, встановлений у трудовому контракті, або навіть встановити її менше обов’язкового мінімуму.
Провина працівника може виражатися у порушенні ним трудової чи технологічної дисципліни, встановлених правил або інструкцій, які регламентують виконання роботи. Втім, якщо роботодавець не зміг забезпечити для працівника відповідних умов праці, провина за невиконання працівником робочої норми лягає на роботодавця.
Якщо працівник не винен у тому, що не виконується норма виробітку, оплата праці проводиться за фактично виконану роботу. У цьому разі місячна заробітна плата не може бути меншою, від двох третин тарифної ставки встановленого для нього розряду (окладу)
Ст. 111 КЗпП встановлено, що у випадку, коли робоча норма не виконується зв провини працівника, оплата буде здійснюватися відповідно до фактично виконаної роботи.
При виготовленні продукції з браком не з вини працівника, оплата праці не може бути нижчою за дві третини тарифної ставки встановленого розряду (окладу). Якщо брак виробів стався через приховані дефекти матеріалу, або брак було виявлено після приймання виробу – оплата здійснюється у повному обсязі згідно ст. 112 КЗпП.
Про норми праці та внесення змін до них
Згідно ст. 22 Закону № 108/95, роботодавець, як суб’єкт організації оплати праці не має у односторонньому порядку приймати рішення, що будуть погіршувати умови оплати праці. Також, законодавче підвищення розміру мінімальної заробітної плати не може бути підставою для перегляду або зміни норми виробітку, обслуговування, часу ч чисельності.
Норми праці мають встановлюватись на невизначений строк і діють вони до моменту їх перегляду у зв’язку зі зміною умов, на які вони були розраховані. Норми праці можуть бути змінені внаслідок проведення атестацій, модернізацій робочих місць та робочого обладнання, впровадження нових технологій та інших мір, що забезпечують зростання продуктивності праці.
Відповідно до ст. 86 КЗпП, роботодавець має повідомити працівників про зміни норм праці не пізніше як за один місяць до їх впровадження. Також, роботодавець має пояснити працівникам необхідність введення нових норм праці.
Мінімальна заробітна плата – державна соціальна гарантія, що є обов’язковою на всій території України для всіх типів підприємств всіх форм власності, та за усіх форм оплати праці.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
