Оподаткування виплат дивідендів юридичним особам

При виплаті дивідендів юридичній особі можуть виникати податкові зобов’язання з двох видів податків: податку на прибуток та ПДВ. Перший сплачують у вигляді авансових внесків з податку на прибуток (далі — авансові внески), а другий — тільки у разі виплати «товарних» дивідендів.

Платники авансових внесків

Платниками авансових внесків є юридичні особи — резиденти незалежно від системи оподаткування, які виплачують дивіденди іншим юридичним особам. Такий невтішний висновок випливає з подарованого на Новий рік пункту 57.1¹ Податкового кодексу України (ПК). Адже на будь-який платіж, названий дивідендом, має нараховуватися авансовий внесок незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.

Обов’язок сплати авансових внесків також стосується державних некорпоратизованих, казенних або комунальних підприємств, які зараховують суми дивідендів до місцевого або державного бюджету. Тобто при спрямуванні до бюджету частини свого прибутку (доходу) ці підприємства нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок у порядку, визначеному пунктом 57.1¹ ПК.

У листі ДФС від 19.08.2015 № 30946/7/99-99-15-02-02-17 податківці роз’яснили, що відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями потрібно здійснювати щокварталу. Відповідно, саме календарний квартал і є базовим звітним періодом для нарахування та сплати такого платежу. Як наслідок, такі підприємства поквартально нараховують та сплачують й авансовий внесок.

Водночас законодавці передбачили й окремі випадки, коли є право не сплачувати авансові внески. Такі звільнення стосуються:

• підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів та відповідають іншим критеріям, передбаченим пунктом 142.1 ПК;
• інститутів спільного інвестування;
• виплати дивідендів фізичним особам;
• виплати дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб.

Тож, окрім платників податку на прибуток, авансові внески доводиться сплачувати й платникам єдиного податку — юридичним особам третьої та четвертої груп єдиного податку, а також підприємствам, які перераховують частину свого прибутку (доходу) до бюджету.

Розрахунок авансового внеску

Починаючи з 2015 року працює оновлений принцип розрахунку авансового внеску при виплаті дивідендів. Його визначають із суми перевищення дивідендних виплат над величиною об’єкта оподаткування податком на прибуток за відповідний звітний рік, за який виплачують такі дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого було погашено (пп. 57.1¹.2 ПК). Водночас платники єдиного податку, звісно, не мають такого об’єкта оподаткування, тому їм потрібно сплачувати авансовий внесок із усієї суми дивідендних виплат.

Якщо ж підприємство бажає виплатити дивіденди за неповний календарний рік, то для визначення суми перевищення використовують величину об’єкта оподаткування податком на прибуток, розрахованого пропорційно кількості місяців, за які виплачують дивіденди. Однак таке правило стосується тільки виплат дивідендів за частину минулих років, за які вже було сплачено зобов’язання з податку на прибуток (наприклад, за ІІ півріччя 2014 року). Адже правило, викладене в попередньому абзаці, вимагає користуватися об’єк­том оподаткування податком на прибуток за звітний рік, щодо якого було погашено грошове зобов’я­зання перед бюджетом. А при виплаті дивідендів за частину 2015 року такий показник не може бути визначеним у поточному році.

Для розрахунку самої величини авансового внеску потрібно помножити суму, яку обкладають таким внеском, на базову (основну) ставку податку на прибуток — 18%. Авансовий внесок потрібно сплатити до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Такий внесок не зменшує суму дивідендів, які підлягають виплаті власникам корпоративним прав.

Задеклароване податкове зобов’язання з податку на прибуток за підсумками 2015 року зменшують на суму сплачених авансових внесків за такий рік. А повернути платнику суму перевищення авансових внесків над таким податковим зобов’язанням забороняє пряма норма підпункту 57.1¹.2  ПК. До того ж, на жаль, немає і правила перенесення сум перевищення авансових внесків над таким податковим зобов’язанням на зменшення таких зобов’язань у наступних звітних періодах. Тому невикористана можливість зменшити зобов’язання платника податку на прибуток перед бюджетом «згорає» після звітування за рік, в якому здійснили виплату дивідендів.

Зараховувати авансові внески на зменшення податкових зобов’я­зань можна тільки щодо податку на прибуток. Таке правило є логічним для платників податку на прибуток, однак воно украй дискримінаційне щодо платників єдиного податку. Вони, нагадаємо, не можуть ані зменшити суму, з якої сплачують авансовий внесок на об’єкт оподаткування податком на прибуток, ані зарахувати суму авансового внеску на зменшення зобов’язання з єдиного податку. Тож для них, по суті, авансовий внесок є окремим видом податку, який вони мусять сплачувати попри всі звільнення згідно з пунктом 297.1 ПК.

Якщо отримувачем дивідендів є нерезидент, то сплату авансового внеску не вважають податком, який справляють під час репатріації дивідендів відповідно до пункту 141.4 ПК або міжнародних договорів (пп. 57.1¹.5 ПК). Відповідно, сплата податку за отриманими нерезидентами доходами з джерелом їх походження з України (у т. ч. дивідендами) відбувається окремо: шляхом утримання резидентом сум податку з таких доходів нерезидента. Що цілком логічно, адже авансовий внесок не зменшує суми дивідендних виплат, і емітент корпоративних прав, власне, і виступає його фактичним платником, а не лише податковим агентом, як у випадку виплат нерезиденту доходів з джерелом їх походження з України.

Наголосимо, що нові правила розрахунку авансових внесків потрібно застосовувати при виплаті дивідендів за поточний або будь-які минулі роки.

«Товарні» дивіденди

Якщо підприємство виплачує дивіденди у формі, іншій ніж грошова, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами в контрольованих операціях.

Окрім цього, не є об’єктом оподаткування ПДВ тільки виплата дивідендів у грошовій формі або у вигляді цінних паперів (пп. 196.1.6 ПК). Тож «товарну» виплату дивідендів оподатковують ще й ПДВ за ставкою 20% як звичайний продаж товарів.

Відповідно, у випадку «товарної» виплати дивідендів емітент корпоративних прав має скласти податкову накладну в електронній формі, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та включити суму ПДВ до податкових зобов’язань звітного періоду.

Отримувач дивідендів

Нагадаємо, що об’єкт оподаткування податком на прибуток розраховують шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, якщо такі передбачені розділом ІІІ ПК. А фінансовий результат до оподаткування визначають відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Різниці потрібно застосовувати у двох випадках:

• у разі отримання більше 20 млн. грн. річного доходу;
• якщо підприємство не повідомить контролюючий орган про незастосування різниць (пп. 134.1.1 ПК).

Механізм застосування різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначає стаття 140 ПК.

Підпункт 140.4.1 ПК передбачає, що на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на користь такого платника податку на прибуток від інших платників податку на прибуток, має зменшуватися фінансовий результат до оподаткування.

Отже, отримувач дивідендів — юридична особа, яка застосовуватиме різниці, зменшить фінансовий результат до оподаткування на визнаний в бухгалтерському обліку дохід від отримання дивідендів.

Додамо, що платники єдиного податку — юридичні особи не включають до доходу суму отриманих від інших платників податків дивідендів, які оподатковані відповідно до положень ПК (п. 292.11 ПК).

Наведемо приклад грошової виплати дивідендів.

Облік виплати та отримання дивідендів

У серпні 2015 року на загальних зборах ТОВ «Авангард» прийнято рішення щодо виплати за 2014 рік засновнику — юридичній особі дивідендів у сумі 100 000 грн. Об’єкт оподаткування податком на прибуток 2014 року становив 80 000 грн., а грошове зобов’язання щодо нього було погашено.

Дивіденди перераховано з поточного рахунку підприємства на поточний рахунок засновника у банку.