Усім відомо — кожна господарська операція має бути правильно оформлена. Тому насамперед розглянемо порядок оформлення договірних відносин щодо оренди транспортного засобу.
Оформлення договору оренди транспортного засобу
Загальні правила укладання договору оренди транспортного засобу встановлює стаття 799 Цивільного кодексу України (ЦК). Такий договір укладають у письмовій формі. До того ж договір оренди транспортного засобу за участю фізособи підлягає нотаріальному посвідченню.
А от перелік істотних умов договору оренди зазначено у статті 284 Господарського кодексу України (ГК). Ними є такі, як:
- об’єкт оренди;
- строк договору оренди;
- орендна плата з урахуванням її індексації;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
У частині 1 статті 286 ГК встановлено, що орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Законодавство не містить вимог щодо встановлення орендної плати транспортних засобів приватної форми власності. Орендар та орендодавець самостійно встановлюють розмір орендної плати та фіксують її в договорі оренди.
Слід зазначити, що саме орендодавець зобов’язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані (ч. 1 ст. 801 ЦК). Крім того, відповідно до частини 2 статті 801 ЦК витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, у т. ч. зі сплатою податків та інших платежів, несе орендодавець.
Також при укладанні договору оренди потрібно пам’ятати про таке. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Але без заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору його вважають продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також слід пам’ятати, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
Тепер розглянемо порядок оподаткування орендних платежів.
Оподаткування ПДФО та військовим збором орендних платежів
Орендна плата оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на підставі підпункту 164.2.2 Податкового кодексу України (ПК). До того ж застосовують ставки ПДФО 15% (20%) залежно від суми нарахованих орендних платежів.
Ставка ПДФО у розмірі 15% застосовується до розміру винагороди, яку підприємство виплачує фізособі-орендодавцю, якщо така сума не перевищує місячного десятикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Сума, яка перевищує вказаний ліміт, підлягає оподаткуванню вже за ставкою 20% (п. 167.1 ПК).
При виплаті орендних платежів фізособі за оренду транспортного засобу підприємство виступає податковим агентом (пп. 168.1.1 ПК). Тож саме йому потрібно нараховувати та сплачувати ПДФО до бюджету.
Нагадаємо, які функції виконує податковий агент. Податковим агентом щодо ПДФО є юрособа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юрособи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані:
- нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються такій особі;
- вести податковий облік;
- подавати податкову звітність контролюючим органам;
- нести відповідальність за порушення норм ПК.
ВРІЗ 1
Водночас орендну плату потрібно оподаткувати й військовим збором. Цього вимагають положення підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК. Отже, нараховані орендні платежі підлягають також оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%. Водночас податковим агентом з нарахування, сплати та звітування щодо військового збору у разі виплати орендних платежів фізособі також є підприємство-орендар.
Суму ПДФО та військового збору утримують із зазначеної у договорі щомісячної суми орендної плати.
Позаяк орендні платежі підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором, їх потрібно відображати у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
Відображення у формі № 1 ДФ орендних платежів
Суму нарахованого та виплаченого доходу у вигляді орендних платежів, а також нарахованого та сплаченого ПДФО підприємство має відобразити у розділі І та розділі ІІ у формі № 1ДФ.
Нині діє Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) затверджені наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4 (далі — Порядок). Довідник ознак доходів наведено у додатку до Порядку.
Суми доходів у вигляді орендних платежів за оренду транспортного засобу відображають у розділі І форми № 1 ДФ за ознакою доходу «102». Чому саме ознаку доходу «102» слід застосовувати для відображення такого доходу у формі № 1 ДФ, — розглянемо далі.
Відображення у формі № 1ДФ орендних платежів у разі оренди транспортного засобу у фізособи також розглянуто податківцями у підкатегорії 103.25 ЗІР.
ВРІЗ 2
Податківці зазначають, що договір оренди належить до договору ЦПХ. Але однаково вони доводять, що договір оренди не може бути віднесений до договору про надання послуг. І на підставі такого висновку вони відносять орендні платежі до доходів з ознакою «127».
Але нині у Довіднику ознак доходів для відображення їх у формі № 1 ДФ не визначено конкретного переліку видів договорів цивільно-правового характеру, доходи за якими підприємство має право відображати під ознакою доходу «102». Тож позаяк договір оренди належить до цивільно-правового договору, тому дохід у вигляді орендних платежів за таким договором можна відобразити під ознакою доходу «102».
Нагадаємо, що під ознакою доходу «106» слід відображати тільки дохід від надання в оренду нерухомості. Транспортний засіб, як відомо, належить до рухомого майна.
З’ясуємо, що є рухомим майном у визначенні ПК.
Відповідно до підпункту 14.1.105 ПК поняття «майно» вживається у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (ЦК). Згідно із пунктом 2 статті 181 ЦК рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Крім того, у пункті 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, наведено детальніше визначення «рухомого майна». Рухоме майно — це матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.
Отже, орендні платежі у разі оренди транспортного засобу у фізособи слід відображати у розділі І форми № 1 ДФ під ознакою доходу «102», а також у розділі ІІ у загальній сумі військового збору. Адже орендні платежі у разі оренди транспортного засобу підлягають також оподаткуванню військовим збором.
ВРІЗ 1
Зверніть увагу!
При виплаті орендних платежів
фізособі за оренду транспортного засобу підприємство виступає податковим агентом
ВРІЗ 2
Важливо
Договір найму
належить до договору ЦПХ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
