Зміст статті:Відносини у сфері страхування регулює Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі — Закон № 85). Він встановлює дві форми страхування — обов’язкове і добровільне.
Страхування транспортних засобів: списуємо витрати
Форми страхування
Обов’язковому страхуванню підлягає цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів (ст. 7 Закону № 85). Відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих під час експлуатації наземних транспортних засобів на території України, забезпечується договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Головні вимоги до відшкодування витрат, пов’язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу на умовах обов’язкового страхування, передбачені статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV. Обчислюючи витрати, що їх відшкодовує страховик, беруть до уваги:
- знос транспортного засобу;
- витрати на усунення пошкоджень, зроблених з метою порятунку потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- витрати на евакуацію транспортного засобу;
- плату за послуги стоянки (з поважних причин).
Добровільне страхування — це страхування на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону № 85).
У разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування підприємство — власник автомобіля (страхувальник) отримує від страхової компанії (страховика) страхове відшкодування у межах страхової суми, визначеної договором майнового страхування.
Однак сума такого відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважають застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. Коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачують у такій самій частці визначених за страховою подією збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування (ст. 9 Закону № 85).
Особливості страхування за договором КАСКО
Страхування на умовах КАСКО є добровільним.
Договір страхування КАСКО укладають лише у письмовій формі на підставі письмової заяви про добровільне страхування на строк від двох тижнів до одного року.
Правила добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) затверджені Укрстрахнаглядом 25.03.1997 за № 19-1 (далі — Правила).
У разі первинного страхування
У разі первинного страхуваннявід викрадення транспортного засобу вартістю, що еквівалентна $10 000 і більше, на транспортному засобі має бути встановлений протикрадіжний пристрій
З огляду на вимоги підпункту 1.1 Правил застрахувати можна такі транспортні засоби: автомобілі, автобуси, самохідні машини, що сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски, а також колісні трактори.
До страхування приймають транспортний засіб у непошкодженому стані, що пройшов техогляд у встановлений строк і не застрахований в інших страхових компаніях за тими самими видами ризиків.
Не приймають до страхування на умовах КАСКО транспортні засоби, які:
- перебувають в експлуатації понад дев’ять років (якщо інше не передбачено договором страхування);
- мають серйозні пошкодження і значну корозію за оцінкою страховика.
Залежно від умов страхування, розміру страхового відшкодування транспортний засіб можна застрахувати: на повну його вартість, на частку повної вартості або із застосуванням «системи першого ризику» (див. Таблицю).
Якщо на умовах КАСКО страхують орендований транспортний засіб, страхова сума не може перевищувати розміру, в якому страхувальник несе відповідальність перед орендодавцем.
Невід’ємною умовою укладання договору страхування є також застосування франшизи.
Франшиза — це частина збитків, яку не відшкодовує страховик згідно з договором страхування. Її встановлюють у грошовому еквіваленті або у відсотках страхової суми. Розмір франшизи обирає страхувальник під час укладення договору.
Умови страхування транспортних засобів
Натисніть, щоб переглянути таблицю в повному розмірі >
Якщо страхувальник обрав нульову франшизу, страхове відшкодування не зменшуватиметься на суму франшизи під час кожної виплати.
Якщо розмір збитків, заподіяних транспортному засобу, перевищує суму франшизи, збитки відшкодовують у повному обсязі за вирахуванням безумовної франшизи.
Строк дії договору
страхування КАСКО — від двох тижнів до одного року
І навпаки, збитків не відшкодовують, якщо їх розмір менший за встановлену суму умовної та безумовної франшизи.
Наприклад, транспортний засіб застраховано від будь-яких ризиків на суму 10 000 грн, безумовна франшиза — 0,2%, тобто 20 грн. У цьому разі, якщо збитки становитимуть 20 грн, страхового відшкодування не виплачуватимуть. Якщо збитки становитимуть 23 грн, виплачують 3 грн (23 – 20).
Формуємо податковий кредит
За загальним правилом, встановленим у підпункті 196.1.3 Податкового кодексу України (ПК), надання послуг зі страхування не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Тобто під час сплати страхових платежів страхувальником страховій компанії згідно з договором страхування податкового кредиту з ПДВ не виникає. Відповідно, не є об’єктом оподаткування й сума отриманого страхувальником страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.
Ремонт автомобіля не входить до переліку операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ або звільнені від оподаткування ПДВ. Цю операцію вважають постачанням послуг на митній території України, яка оподатковується ПДВ на загальних підставах.
Тобто страхувальник (власник автомобіля), якому відремонтували автомобіль за рахунок страхової компанії, включає до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією. Звісно, за наявності податкової накладної, складеної сервісним центром і зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Такої самої думки щодо податкового кредиту дотримуються податківці (ЗІР, категорія 101.14).
Нагадаємо, що у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПК).
Потім підприємству доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на підставі, передбаченій пунктом 198.5 ПК. Саме на цьому наполягають податківці:
Не відносять до податкового
кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними
«Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі підпункту 198.5 ПК, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією» (ЗІР, категорія 101.14).
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 ПК базу оподаткування за товарами/послугами визначають на основі вартості їх придбання (п. 189.1 ПК).
Облік ремонту автомобіля за рахунок страховика
страхові платежі
Витрати на страхування автотранспорту згідно з вимогами П(С)БО 16 «Витрати» в обліку підприємства відображають у складі витрат залежно від напряму використання цього транспортного засобу (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут).
Відповідно, для обліку витрат на страхування користуються рахунками 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».
До того ж витрати на страхування автомобіля неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду. Тому їх відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
За договором страхування на умовах КАСКО страхові платежі зазвичай сплачують наперед — раз на рік. У такому разі ці витрати визнають витратами майбутнього періоду. Суму страхового платежу попередньо відносять до дебету рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» і списують на витрати поступово. А нарахування і сплату страхових платежів обліковують на субрахунку 655 «За страхуванням майна» з аналітикою в розрізі страхувальників та окремих договорів страхування.
страхові виплати
Як випливає з пункту 19 П(С)БО 15 «Доходи», суму страхового відшкодування, отриманого від страховика за договором страхування, відображають у складі доходів як цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство.
У нашому випадку страхове відшкодування отримує не підприємство-страхувальник. Попри те що страхова компанія перерахувала кошти безпосередньо на рахунок сервісного центру, який відремонтував пошкоджений автомобіль, таку виплату також вважають доходом підприємства.
Умови та порядок здійснення страхової виплати встановлені у статті 990 Цивільного кодексу України. Ця норма передбачає, що страховик провадить страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката).
З огляду на зазначене висновуємо: дохід у вигляді страхового відшкодування, яке страхова компанія перерахувала сервісному центру, виникає у підприємства-страхувальника на підставі зазначених документів на дату прийняття страховою компанією рішення про перерахування коштів сервісному центру. Для відображення такого доходу, на нашу думку, слід використовувати субрахунок 746 «Інші доходи».
ремонт авто
Відповідно до пункту 15 П(С)БО 7 «Основні засоби» витрати для підтримання об’єкта у робочому стані (зокрема, проведення ремонту) й одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включають до складу витрат.
Зазвичай витрати визнають витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. У цьому випадку витрати не пов’язані з отриманням доходу. Як зазначено в пункті 7 П(С)БО 16, витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Підприємство відносить вартість ремонту автомобіля до витрат на підставі акта виконаних робіт. Його, як і податкову накладну, виписують на власника автомобіля. Залежно від напряму використання автомобіля у діяльності підприємства такі витрати обліковують на рахунках 23, 91, 92, 93.
Звертаємо також увагу, що для цього випадку ПК не передбачає коригування фінансового результату.
Як відобразити в обліку власника ремонт застрахованого автомобіля, який потрапив у ДТП, за рахунок страхового відшкодування, перерахованого страховою компанією на банківський рахунок сервісного центру, розглянемо на Прикладі.
Підприємство уклало зі страховою компанією договір страхування автомобіля (КАСКО) на рік.
Автомобіль використовують у господарській діяльності підприємства для перевезення товарів.
Згідно з договором франшиза становить 0%. У такому разі страхове відшкодування не зменшується на суму франшизи.
Річний страховий платіж у сумі 9000 грн підприємство сплатило страховій компанії одразу після укладення договору.
У період дії договору страхування автомобіль потрапив у ДТП.
Вартість ремонту у сервісному центрі згідно з актом виконаних робіт становить 15 000 грн, у т. ч. ПДВ — 2500 грн. На суму ПДВ сервісний центр склав податкову накладну на власника автомобіля і своєчасно зареєстрував її в ЄРПН.
Страхова компанія відшкодувала вартість ремонту автомобіля, перерахувавши кошти на банківський рахунок сервісного центру.
Натисніть, щоб переглянути таблицю в повному розмірі >
Отже, позаяк отримувачем послуг є підприємство — власник застрахованого автомобіля, а не страхова компанія, сервісний центр має скласти податкову накладну саме на власника автомобіля. Тоді підприємство має повне право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, незалежно від того, чиїм коштом оплачено ремонт автомобіля. При цьому якщо платіж за ремонт автомобіля сплачений страховою компанією, потрібно також, на думку податківців, нарахувати суму податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПК.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
