Напевно вже кожен роботодавець та бухгалтер знають, що з початку 2017 року розмір мінімальної заробітної плати було збільшено вдвічі і тепер він становить 3200 грн. Тим не менш, багатьох роботодавців цікавить питання, чи можна платити своїм робітникам менше за 3200 грн. і як це можливо реалізувати.
Перш за все, причин не сплачувати працівнику повний розмір мінімальної заробітної плати може бути багато. Не треба думати, що таке бажання викликано лише жадібністю деяких роботодавців. Інколи, при прийнятті на роботу нового співробітника, роботодавець спочатку хоче подивитися на його професійні навички, перевірити рівень кваліфікації, але навіть випробувальний строк має бути оплачуваним, а ризикувати коштами підприємства не дуже хочеться.
Саме для того, щоб застрахувати себе від зайвих фінансових втрат, але не порушувати законодавства і не ображати працівника із оплатою праці, роботодавців цікавить питання, як законно виплачувати зарплату менше мінімальної.
Читайте також: Податки із заробітної плати у 2017 році: прості приклади
Підстави для виплати зарплати меншої, за мінімальну
Перш за все нагадаємо про ЄСВ. Його потрібно буде сплачувати у будь якому випадку. ЄСВ не сплачують лише пенсіонери за віком, що продовжують працювати як ФОП, та і то, тільки за себе та інваліди, що отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу.
Щодо зарплати меншої за мінімальну – тут все дещо складніше. Перш за все, мінімальний розмір заробітної плати встановлюється для всіх типів підприємств, якщо працівник працює за договором згідно КЗпП.
Однак, якщо працівник працює за договором цивільно-правового характеру, дотримання розміру мінімальної заробітної плати не є обов'язковим. У такому випадку, роботодавець разом із працівником можуть встановити будь які умови та оплати праці. Однак, цей договір хоч і законний, але не має захисту зі сторони КЗпП, як звичайний, загальний договір про співпрацю.
Велике розповсюдження отримав договір підряду. ПО суті, це договір на виконання певних робіт чи послуг. У такому випадку, у договорі одразу прописуються певні норми часу чи змін, що має відпрацювати співробітник, об’єми праці, які він має виконати, конкретні послуги, які має надати, чи кількість продукції, що необхідно виготовити.
Роботодавці мають пам’ятати, що договір підряду не тільки може дозволити значно зекономити на працівнику, але може принести і багато проблем. Так, якщо роботодавець все ж вирішить найняти працівника за стандартним трудовим договором, після переходу з договору підряду можуть виникнути наступні проблеми:
необхідність донарахування ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб, застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату;
роботодавець має поновити фактичного працівника у його правах, йдеться про гарантії, передбачені трудовим законодавством;
роботодавця можуть оштрафувати за порушення законодавства про працю, у разі некоректного оформлення працівника, невчасну сплату чи донарахування податків.
Отже, зарплату меншу, за мінімальну виплачувати можна, за умови оформлення із працівником (звісно ж за його згодою) цивільно-правового договору чи договору підряду, проте існують певні ризики отримати проблеми у вигляді штрафних санкцій та адміністративної відповідальності.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
