Уточнюємо декларацію з податку на прибуток

Якщо платник податку на прибуток самостійно виявив помилки у раніше поданій податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до неї. При цьому варто пам’ятати, що виправляють лише ті помилки, що були виявлені до спливу трирічного строку давності (п. 102.1 Податкового кодексу України; ПК).

Не подавати уточнюючий розрахунок можна, якщо підприємство зазначить відповідні уточнені показники у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого воно самостійно виявило ці помилки (п. 50.1 ПК). Практичним втіленням такого способу виправлення помилок буде заповнення додатка ВП до декларації з податку на прибуток.

Тобто податкове законодавство вимагає виправляти самостійно виявлені помилки в раніше поданих податкових деклараціях, у т. ч. з податку на прибуток. Під час проведення документальних планових і позапланових перевірок платник податку вже не зможе подати уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період, що його перевіряє орган контролю (п. 50.2 ПК).

Далі звернімося до методики виправлення помилок під час розрахунку податку на прибуток саме за допомогою уточнюючої декларації.

Повну версію статті читайте у е-системі Експертус Головбух

Штрафи та пеня в разі самостійного виправлення помилок

Платник податків, який самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, має сплатити так званий «самоштраф», розмір якого залежить від методу виправлення помилок.

Так, у разі застосування уточнюючого розрахунку потрібно сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 3% такої суми до подання відповідного уточнюючого розрахунку. До того ж варто пам’ятати про обов’язкову сплату пені відповідно до вимог статті 129 ПК, яку визначають із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, що діяла на день заниження.

Водночас існує норма, яка звільняє від нарахування пені, якщо зміни до податкової звітності встигли внести протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п. 129.9 ПК).

Норма про звільнення від нарахування пені в разі самостійного виправлення помилок протягом 90 календарних днів з’явилася у ПК з 01.09.2015 завдяки Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 № 655-VIII. На думку податківців (лист ДФС від 09.10.2015 № 21492/6/99-99-15-04-02-15), цей Закон прямо не передбачає його зворотної дії в часі, тому право звільнитися від нарахування пені застосовують до правовідносин, які виникли з 01.09.2015. Тобто до відносин, коли граничний термін сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток припадає на дату після 01.09.2015.

Якщо ж граничний термін сплати грошового зобов’язання настав до 01.09.2015, доведеться нарахувати пеню. До того ж потрібно зважати на те, що обов’язок її нарахування виникає після спливу десятиденного строку для сплати податку, відлік якого починається від фактичного граничного терміну подання податкової декларації за відповідний період (п. 57.1 ПК, постанова ВСУ від 09.06.2015 у справі № 21-18а15). Із цим правилом нарахування пені погоджуються і податківці (лист ДФС від 09.10.2015 № 21492/6/99-99-15-04-02-15).

Увага: жодних «самоштрафів» і пені не сплачують, якщо підприємство подає нову декларацію за той самий звітний період із виправленими показниками до спливу граничного строку подання декларації

Отже, у разі самостійного виправлення помилок «самоштраф» нараховують, коли занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток. А право на звільнення від нарахування пені застосовують до випадків, коли граничний термін сплати відповідного грошового зобов’язання настав після 01.09.2015.

Форма уточнюючої декларації з податку на прибуток

Уточнюючий розрахунок до помилкової декларації з податку на прибуток подають за формою, чинною на час подання такого розрахунку. Починаючи з 01.12.2015 чинною є Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (далі — Декларація № 897). Тож уточнювати хибні показники, допущені під час розрахунку податку на прибуток, підприємство має саме за допомогою Декларації № 897. Для цього у рядку 1 заголовної частини Декларації № 897 передбачена можливість поставити позначку у графі «Уточнююча», а в рядках 2 і 3 — період, який уточнюють (такий порядок заповнення рядків 2 і 3 уточнюючої Декларації № 897 подано у ЗІР, підкатегорія 102.23.02).

Увага: додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (п. 46.1 ПК). Тож і уточнюючу Декларацію № 897 підприємство має подавати з усіма додатками, які містять значимі показники

Перед практичною реалізацією настанови податкового законодавства про заповнення уточнюючого розрахунку за Декларацією № 897 нагадаємо одну важливу деталь. Йдеться про кардинальну зміну з 01.01.2015 принципу обчислення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Адже з цієї дати для визначення цього об’єкта підприємство має відкоригувати фінансовий результат до оподаткування, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, на різниці, якщо такі виникають відповідно до положень ПК (пп. 134.1.1 ПК).

Власне Декларація № 897 і пристосована саме до правил податкового законодавства, які діють з 01.01.2015. Тож у разі уточнення показників «старих» форм декларацій з податку на прибуток платник натрапить на невідповідність показників більшості рядків Декларації № 897 для цієї мети. Прикладом такої «старої» форми є, зокрема, Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом МДЗ від 30.12.2013 № 872, що наразі втратила чинність.

Продовження у...