Як обрати умовний код для податкової накладної

Законодавці, які вносили зміни до відповідного реквізиту податкової накладної, мали були б спрогнозувати наслідки своїх дій. Зокрема, виявилося, що для такої специфічної категорії товару, як об’єкти нерухомості (земельні ділянки, майнові комплекси, будівлі тощо) кодів узагалі немає. Це цілком природньо, адже коди УКТ ЗЕД мають лише товари у вигляді рухомого майна, що їх ввозять на митну територію Україну.

Отже, податківці резюмували: неможливо доповнити УКТ ЗЕД такими товарами, позаяк їх не можна ввезти на митну територію України. Мінфін зважив на це й надав ДФС право визначати умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД (п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Із таким переліком умовних кодів товарів можна у статті:

Щодо відсутніх у ДК 016:2010 кодів окремих послуг ДФС звернулася до Мінекономіки з проханням посприяти в актуалізації цього класифікатора (лист ДФС від 15.02.2017 № 474/4/99-99-15-03-01-13). Оскільки створенням і веденням цього класифікатора займається Держспоживстандарт, чекаємо від нього відповіді.

Для чого потрібні умовні коди

Не секрет, що об’єкти нерухомості, як і будь-яке інше майно, можуть бути предметом договорів купівлі-продажу, міни, дарування тощо. У цьому разі вони перетворюються на об’єкт оподаткування ПДВ. Попри те що деякі операції з об’єктами нерухомості звільнено від оподаткування, платникові ПДВ все одно потрібно скласти податкову накладну і зазначити в ній умовний код «нерухомого» предмета постачання. Нагадаємо, що від оподаткування ПДВ звільнено операції з:

• безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках і на прибудинкових територіях, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких за законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок (пп. 197.1.13 Податкового кодексу України; ПК);
• постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено підпунктом 197.1.14 ПК. Ця норма поширюється і на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об’єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд).

Отже, платникові ПДВ, який здійснює такі звільнені операції, важливо правильно визначити той чи той умовний код.

У підпунктах 197.1.13 та 197.1.14 ПК йдеться про житло (об’єкти житлового фонду). Тож спочатку доведеться з’ясувати, що це таке.

Поняття «житло» знаходимо у статті 379 Цивільного кодексу України (ЦК): житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Той-таки ЦК у статті 380 називає житловим будинком будівлю капітального типу, споруджену з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначену для постійного у ній проживання.

Увага: житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них

Садибою (ст. 381 ЦК) є земельна ділянка разом із розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважають, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тож як платник ПДВ, який продає садибу, має кодувати таку операцію: за кодом 00301 (земельна ділянка) або за кодом 00101 (житловий будинок)?

Під квартирою стаття 382 ЦК розуміє ізольоване помешкання у житловому будинку, призначене і придатне для постійного у ньому проживання. А Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджена наказом Держкомбуду від 24.05.2001 № 127, під квартирою розуміє сукупність житлових і допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітину, коридор або у двір.

Житловий фонд, за визначенням, наведеним у статті 4 Житлового кодексу УРСР (ЖК) — це сукупність усіх видів та категорій житла. За формою власності житловий фонд поділяють на:

• приватний;
• державний, який складається з об’єктів житлового фонду, що належать державним підприємствам, установам, організаціям на праві господарського відання або оперативного управління;
• комунальний, який належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст;
• жилі будинки, інші житлові приміщення, що перебувають у спільній власності різних суб’єктів приватної, державної, комунальної форм власності.

Читайте продовження статті