Підприємства (підприємці) мають право розраховуватися між собою та з фізичними особами готівкою. Але суми таких розрахунків протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами обмежені. Платежі понад встановлені граничні суми слід проводити через банки або небанківські фінансові установи. А саме — перераховувати кошти з поточного рахунку на поточний рахунок або вносити кошти до банку/небанківської фінансової установи для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими проводять розрахунки протягом дня, не обмежується.
Такі вимоги до підприємств (підприємців) встановлює пункт 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі — Положення № 637).
Готівкові обмеження стосуються також розрахунків за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за готівкові кошти, одержані за допомогою електронного платіжного засобу.
Не зважати на обмеження можна, розраховуючись із бюджетами і державними цільовими фондами, вносячи добровільні пожертви й надаючи благодійну допомогу, використовуючи кошти, видані на відрядження.
Граничні суми розрахунків готівкою
Готівкові обмеження запроваджені постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210 (далі — Постанова № 210).
Так, граничну суму розрахунків готівкою протягом одного дня між підприємствами (підприємцями) обмежено 10 тис. грн. Фізична особа може розрахуватися з підприємством (підприємцем) протягом одного дня сумою 50 тис. грн. Обмеження суми 50 тис. грн застосовують і до готівкових розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.
Як бачимо, Постанова № 210 встановлює для готівкових розрахунків за участю підприємств (підприємців) граничну суму в межах одного дня. Натомість під час розрахунків фізичних осіб граничну суму визначають на основі ціни договору купівлі-продажу.
Операції, до яких застосовують готівкові обмеження
На перший погляд здається, що готівкові обмеження стосуються лише продажу товарів/послуг за готівку. Але це не так. Бо, як визначав НБУ в листі від 08.11.2013 № 11-117/21669, «...вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участю суб’єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі». Аналогічний висновок можна знайти й в інших листах НБУ (від 24.03.2014 № 11-117/12189, від 01.08.2014 № 11-117/41539).
Аби розібратися, у яких випадках слід дотримуватися граничних сум розрахунків готівкою, розглянемо декілька ситуацій, пов’язаних із готівковими розрахунками.
Готівкові обмеження медзакладів
Розрахунки підприємств (підприємців) між собою у запитаннях і відповідях
Чи може підприємець придбати товари у підприємства на суму 18 тис. грн за готівку?
Сума готівкових розрахунків між підприємством та підприємцем протягом одного дня обмежується 10 тис. грн (п. 2 Постанови № 210). Розрахунки понад цю суму слід проводити через банк або небанківську фінансову установу.
Підприємець може внести готівку до каси банку, аби той перерахував кошти на поточний рахунок підприємства-продавця. У цьому випадку для підприємця-покупця, який вносить готівку до каси банку, операція буде готівковою, а для підприємства — отримувача коштів — безготівковою (п. 2.5 Положення № 637).
Проведення розрахунків через касу банку не суперечитиме вимогам нормативно-правових актів НБУ щодо обмеження готівкових розрахунків (лист НБУ від 13.09.2016 № 50-0004/76522).
Або, як варіант, підприємець може розрахуватися за товари готівкою частинами, кожна з яких не перевищуватиме 10 тис. грн, протягом двох днів.
Чи може працівник підприємства придбати за підзвітні кошти товари вартістю понад 10 тис. грн?
За правилом, визначеним статтею 1000 Цивільного кодексу України (ЦК), повірений вчиняє певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Простіше кажучи, працівник, який придбаває товари за рахунок підзвітних коштів, діє від імені підприємства. Тому слід дотримуватися готівкових обмежень, встановлених для розрахунків між підприємствами (підприємцями). Відповідно, працівник підприємства не може придбати за підзвітні кошти товари вартістю понад 10 тис. грн.
Чи поширюється десятитисячне обмеження на придбання фізичною особою товарів власним коштом на користь підприємства?
Особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, має надати такій особі звіт про вчинення цих дій, а також має право вимагати відшкодування фактично зроблених витрат (ст. 1159, 1160 ЦК). Як бачимо, підприємство мусить відшкодувати витрати, понесені працівником на придбання товарів, якщо такі товари у повному обсязі оприбутковано й відображено у бухгалтерському обліку підприємства.
На такі розрахунки поширюються готівкові обмеження, встановлені для підприємств (підприємців). Адже фізична особа придбала товари за готівку на користь підприємства і діяла як його представник. У такому разі розрахунки готівкою не мають перевищувати протягом одного дня суми у 10 тис. грн. На цьому наполягає й НБУ в листі від 21.06.2016 № 50-0004/51974.
Чи може працівник підприємства за допомогою корпоративної платіжної картки оплатити товари вартістю понад 10 тис. грн?
Так, може. Бо платіжна картка — це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки. Такою карткою користуються, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку для оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб (п. 1.27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III). А готівкові обмеження не поширюються на розрахунки із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Який штраф загрожує за перевищення суми готівкових розрахунків, якщо підприємство за місяць або за рік припустилося кількох таких порушень?
Розміри фінансових санкцій за порушення касової дисципліни встановлені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95. Але в цьому Указі не передбачено фінансової відповідальності за недотримання підприємствами (підприємцями) вимог пункту 1 Постанови № 210 щодо розрахунків готівкою понад встановлені граничні суми. Знайти підтвердження такого висновку можна в листі ДФС від 19.12.2016 № 13583/М/99-99-13-04-02-14.
У разі проведення розрахунків готівкою понад встановлену граничну суму слід очікувати на штраф, передбачений нормами Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП).
Так, відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, передбачено статтею 163-15 КпАП у вигляді штрафу. Зокрема, на підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) накладають штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1,7 до 3,4 тис. грн).
За повторне порушення на особу, яку протягом року піддавали адміністративному стягненню за таке саме порушення, очікує штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8,5 до 17 тис. грн).
Розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами
Чи поширюються готівкові обмеження у 50 тис. грн на продаж фізичним особам товарів (робіт, послуг), що їх реалізують через РРО?
Так, готівкове обмеження у 50 тис. грн поширюється на продаж підприємством (підприємцем) фізичній особі товарів (робіт, послуг) із застосуванням РРО. Тому фізична особа мусить розрахуватися з підприємством (підприємцем) за товар (роботу, послугу), вартість якого перевищує 50 тис. грн, у безготівковій формі.
Фізична особа, яка, наприклад, купує новий автомобіль чи ювелірний виріб вартістю понад 50 тис. грн у юридичної особи (підприємця), може:
- розрахуватися за допомогою платіжної картки;
- перерахувати кошти зі свого поточного рахунку на рахунок отримувача;
- внести до каси банку готівку для перерахування і зарахування на рахунок юридичної особи (підприємця).
При цьому фізична особа має оплатити в обраний спосіб усю вартість покупки. Не можна внести готівкою 50 тис. грн, а решту сплатити безготівково. Бо, як зазначив регулятор у повідомленні на своєму офіційному сайті, Постанова № 210 не передбачає такого варіанта розрахунків для фізичних осіб.
Чи потрібно зважати на готівкові обмеження, якщо засновник бажає внести до каси підприємства готівку як внесок до статутного фонду, позику тощо?
Так, потрібно. Регулятор вважає, що розрахунки за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, належать до розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можна оцінити у грошовій формі (лист НБУ від 24.03.2014 № 11-117/1218). Тому на такі розрахунки поширюються готівкові обмеження для розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), встановлені пунктом 1 Постанови № 210 і пунктом 2.3 Положення № 637.
До речі, на обмеження готівкових розрахунків підприємство має зважати, не лише отримуючи готівку від фізичної особи, а й у разі її виплати фізособі. У нашій ситуації — в разі повернення фізичній особі запозичених коштів.
Чи поширюються готівкові обмеження на видачу готівки під звіт працівникові, який прямує у відрядження?
Ні, готівкові обмеження не поширюються на використання коштів, виданих на відрядження (п. 2.3 Постанови № 637). Тобто працівникові на відрядження з каси підприємства можна видати понад 50 тис. грн готівкою.
Розрахунки між фізичними особами
Чи може фізична особа, яка придбаває в іншої фізичної особи нерухомість вартістю понад 50 тис. грн, розрахуватися впродовж декількох днів готівкою частинами не більше ніж 50 тис. грн?
Фізичні особи можуть розрахуватися між собою готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, якщо ціна такого договору не перевищує 50 тис. грн (п. 1 Постанови № 210).
Якщо ж сума за договором перевищує 50 тис. грн, розрахунки слід провести у безготівковій формі. А саме — перерахувати кошти з поточного рахунку на поточний рахунок або ж внести/перерахувати кошти на поточні рахунки, у т. ч. у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті (п. 2 Постанови № 210).
При цьому, як пояснив НБУ в листі від 29.08.2013 № 18-111/10879, «...нотаріус має здійснювати посвідчення такого договору після того, як переконається, що сторонами дотримано вимогу про проведення розрахунків у безготівковій формі».
Тобто у нашій ситуації у безготівковій формі слід здійснювати платежі на загальну суму договору незалежно від розміру кожного платежу. І позаяк договори купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, як того вимагає стаття 654 ЦК, укладають у письмовій формі і вони підлягають нотаріальному посвідченню, знехтувати цією вимогою не можна.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
