Оформлюємо закупівлю сільгосппродукції у фізосіб

Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» установлює вимоги щодо підтвердження всіх господарських операцій підприємства первинними документами. Закупівлі сільськогосподарської продукції, у т. ч. і в населення, не є винятком і також мають належно оформленими первинними документами.

Факт закупівлі

На жаль, на сьогодні немає чіткого порядку оформлення відповідних операцій. Найбільш прийнятним у цьому сенсі є пункт 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі — Положення № 637). Адже ця норма передбачає, що підприємства, які закупають товари сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Форму такої відомості нормативні документи не встановлюють, тому її складають довільно. Орієнтуватися контролюючі органи рекомендують на відомість на видачу коштів за формою, наведену в додатку 1 до Положення № 637. Щоправда, запропонована відомість не вимагає зазначати інформацію про реєстраційний номер облікової картки чи паспортні дані фізичної особи — здавальника. Через що, на думку фіскалів, відомість мають доповнити відповідними рядками. Адже згідно з пунктом 70.12 Податкового кодексу України (ПК) ця інформація має зазначатися в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків. Водночас відомість, з позиції органів ДФС, має містити ще й дані стосовно суми утриманого ПДФО (якщо він утримувався), суми нарахованого (а не лише виплаченого готівкою) доходу. Адже без цих даних опис господарської операції з отримання сільгосппродукції і видачі готівки за неї буде неповним.

За інформацією Мінфіну, при закупівлі сільгосппродукції безпосередньо за місцем вирощування (виробництва) її продаж здійснюється на підставі угод купівлі-продажу, оформлюваних покупцем і продавцем двосторонніми закупівельними актами або закупівельними відомостями покупця (лист Мінфіну від 03.12.2004 № 31-03430-01-10/22335).

Зверніть увагу

Закупівля сільгосппродукції у населення здійснюється на підставі угод купівлі-продажу, які оформляються покупцем і продавцем двосторонніми закупівельними актами або закупівельними відомостями

Тобто закупівельний акт складається з кожною фізичною особою окремо, а у відомості може відображатися закупівля сільгосппродукції як у однієї, так і у кількох фізичних осіб (протягом одного дня). А з приводу укладення договору купівлі-продажу з кожною фізичною особою, то в разі, якщо закупівлю продукції оформлено закупівельними актами або закупівельними відомостями, складати такий договір немає потреби. У цьому випадку функції такого договору виконують зазначені документи за наявності всіх потрібних реквізитів.

Зокрема, закупівельний акт та закупівельна відомість мають оформлювати в письмовій формі і містити такі реквізити:

• місце укладання угоди;
• ПІБ продавця;
• ідентифікаційний номер продавця, а за його відсутності — дані паспорта продавця (серія, номер, ким і коли виданий);
• дані з державного акта щодо права власності (користування) земельною ділянкою;
• найменування продукції;
• ціну одиниці продукції;
• обсяг проданої продукції;
• суму виплачених коштів;
• підпис продавця, що підтверджує факт отримання грошей.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Мінфін у листі від 30.07.2004 № 31-03430-03-29/13806 рекомендує операції із закупівлі продукції на ринках у фізичних осіб, не зареєстрованих суб’єктами підприємницької діяльності, оформляти закупівельним актом, форму якого наведено в додатку 5 до Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування та побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Мінекономіки від 17.06.2003 № 157. Зважаючи на рекомендований характер зазначеної форми, на розсуд сторін вона може доповнена й іншими необхідними їм реквізитами. Наприклад, рядками щодо реєстраційного номера чи паспортних даних.

Видача під звіт готівки для розрахунків із здавальниками

Як правило, закупівля підприємством продукції у фізичних осіб, які не є підприємцями, здійснюється через підзвітних осіб підприємства за готівкові кошти. Інакше кажучи, закупівлю здійснюють особи, яким на підставі наказу керівника підприємства можуть видавати грошові кошти під звіт.

Відповідно до пункту 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції дозволяється на строк не більше 10 робочих днів з дня видачі готівки (включаючи день отримання готівкових коштів під звіт). Якщо підзвітній особі одночасно видаються грошові кошти на відрядження та вирішення господарських питань, пов’язаних із закупівлею сільськогосподарської продукції у населення, то строк, на який видаються готівкові кошти, продовжується до завершення відрядження.

Оформлюється видача коштів підзвітній особі видатковим касовим ордером з обов’язковим зазначенням підстави — закупівля сільськогосподарської продукції.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При закупівлі продукції у населення слід ураховувати обмеження у вигляді граничної суми готівкових розрахунків між фізособою та підприємством за товари (роботи, послуги) протягом одного дня в розмірі 150 тис. грн. (п. 2.3 Положення № 637).

До закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому підзвітна особа (що отримувала готівку для закупівлі) завершує відрядження чи виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням підприємства (закуповує м’ясо), вона має відзвітувати про витрачання готівки — подати заповнений Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за формою, затвердженою наказом МДЗ від 24.12.2013 № 845 (пп. 170.9.2 ПК). Водночас мають також бути додані документи, які підтверджують витрачання готівки і придбання сільгосппродукції (відомості, закупівельні акти, довідки тощо).

Якщо підзвітна особа використала не всі видані їй кошти, вона повинна повернути їх у касу підприємства чи зарахувати на його банківський рахунок до або під час подання зазначеного звіту. Якщо виданих підприємством коштів не вистачило і довелося витратити власні, підприємство відшкодує їх підзвітній особі у погоджений з нею строк — видасть з каси чи перерахує на її картковий рахунок.

Документи від здавальників м’яса

Із 01.01.2015 згідно зі змінами, внесеними до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі — Закон № 771), Законом України від 28.12.2014 № 67-VIII, селянам дозволено торгувати продукцією домашнього виготовлення та подвірного забою. Але тільки якщо така продукція пройшла ветеринарно-санітарний контроль у держлабораторії, яка є на кожному ринку.

Зокрема, відповідно до статті 35 Закону № 771 цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин можуть продаватися лише за умови підтвердження їхньої придатності (шляхом проставлення спеціальної позначки) за результатами випробувань (досліджень) державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, яка знаходиться на агропродовольчому ринку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! На тушах, непридатних для споживання людиною, які на підставі результатів лабораторних досліджень (випробувань) не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насічки на поверхні усієї туші, що вказують на непридатність продукту для споживання людиною.

Суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють виробничо-торговельну діяльність незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, забороняється приймати, переробляти та реалізовувати м’ясо в тушах, напівтушах, четвертинах, яке не має позначки придатності і не супроводжується відповідним ветеринарним документом (довідкою, свідоцтвом, сертифікатом). Зокрема, таку вимогу містить пункт 4.3 Інструкції із застосування позначки придатності та ветеринарних штампів, затвердженої наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 02.02.2010 № 46.

Важливо

Підтвердженням придатності необроблених харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною є позначка придатності, якою клеймується м’ясо після проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи

Отже, м’ясо та інші продукти забою, які суб’єкт господарювання отримує від фізосіб, мають супроводжувати відповідними ветеринарними документами і пройти ветеринарно-санітарну експертизу відповідно до чинних нормативно-правових актів. Без цього приймання м’яса та інших продуктів забою забороняється.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до статті 5 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» від 04.06.2009 № 1445-VI юридичні та фізичні особи, що розводять та утримують тварин, зобов’язані проводити забій лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин. До того ж документом, що підтверджує реєстрацію свині в Єдиному державному реєстрі тварин, є реєстраційне свідоцтво свині. Воно є супровідним документом за будь-якого переміщення живих свиней, і його дані відповідають фактично наявним на тваринах биркам або татуюванням. Тож покупцю не завадить пересвідчитися ще й в наявності у продавця такого свідоцтва та отримати його копію. Тим паче, що відповідно до пункту 8.1 Положення про ідентифікацію та реєстрацію свиней, затвердженого наказом Мінагрополітики від 31.12.2004 № 497 у разі забою ідентифікованої тварини у реєстраційному свідоцтві свині фіксують дату та причину забою.