Облік ліквідації основних засобів 2017

Ліквідацію основних засобів (ОЗ) можуть здійснювати як за рішенням власника підприємства, так і з незалежних від нього обставин. Пункт 33 П(С)БО 7 «Основні засоби» визначає, що основні засоби вилучаються з активів (списуються з балансу) у разі їх вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активами (фізичний та моральний знос, непридатність до подальшої експлуатації).

Через незалежні від власника обставини ОЗ ліквідуються у випадках, якщо вони або їх частина викрадені чи зруйновані внаслідок аварії, стихійного лиха тощо.

Пункт 41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561 (далі ― Методрекомендації № 561), зазначає, що для визначення непридатності ОЗ до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, неефективності або недоцільності їх поліпшення за наказом керівника підприємства створюється постійно діюча комісія, яка:

• здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;
• установлює причини невідповідності критеріям активу;
• визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття ОЗ із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
• визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) ОЗ, установлює їх кількість і вартість;
• складає і підписує акти на списання ОЗ.

Форми актів на списання основних засобів (№ ОЗ-3 «Акт списання основних засобів», № ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів») затверджено наказом Мінстату від 29.12.1995 № 352.

В актах наводяться відомості про об’єкт, зокрема, інформація про кількість та вартість проведених ремонтів, технічний стан та причини списання основних засобів.

Витрати зі списання, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від зносу та розборки будинків, споруд, демонтажу обладнання відображають в акті в розділі «Розрахунок результатів списання об’єктів».

У разі списання ОЗ через незалежні від власника обставини (у результаті крадіжки, аварії або стихійного лиха) до акта додаються відповідні документи, що підтверджують факт таких подій. Такими документами можуть бути: довідка торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин, довідка з правоохоронних органів, інспекції санітарно-гігієнічного, архітектурно-будівельного, пожежного контролю тощо.

За даними зазначених актів роблять відмітки про вибуття ОЗ в Інвентарній картці обліку основних засобів (ф. № ОЗ-6) та в Картці обліку руху основних засобів (ф. № ОЗ-8).

Акти на списання затверджує керівник підприємства, і вони є підставою для відображення результатів ліквідації в обліку.

Бухгалтерський облік

Фінансовий результат від вибуття об’єктів ОЗ визначається вирахуванням з доходу від вибуття ОЗ їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям ОЗ (п. 34 П(С)БО 7). Зазвичай доходи при ліквідації ОЗ не виникають. Пункт 44 Методрекомендацій № 561 передбачає, що у випадках, коли за результатами ліквідації оприбутковуються і зараховуються на рахунки обліку матеріальні запаси, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами, деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу ОЗ, одночасно визнається інший дохід (субрахунок 746 «Інші доходи»).

Запаси, отримані унаслідок ліквідації ОЗ, оприбутковуються за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації. Витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які будуть використовуватися як запасні частини, витрати, безпосередньо пов’язані з приведенням цих запасів у стан, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях, включаються до їх первісної вартості (пп. 2.12 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2).

У складі витрат від ліквідації ОЗ відображається їх залишкова вартість (субрахунок 976 «Списання необоротних активів») та витрати, пов’язані з ліквідацією (розбирання, демонтаж). До витрат, пов’язаних із ліквідацією ОЗ, можуть бути віднесені витрати на заробітну плату працівників та соціальні відрахування з неї, витрати запасів, послуги сторонніх підприємств тощо.

Згідно з пунктом 21 П(С)БО 7, якщо списуються ОЗ, які раніше були переоцінені, сума перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цих ОЗ включається до складу нерозподіленого прибутку (субрахунок 441 «Прибуток нерозподілений») з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках (субрахунок 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів»).

У разі часткової ліквідації ОЗ його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта (п. 35 П(С)БО 7).

Податок на прибуток

Стаття 134 Податкового кодексу України (ПК) установлює, що об’єкт оподаткування податком на прибуток розраховується на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування. Платники податку, у яких річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., такі коригування можуть не проводити.

Отже, для підприємств, які попередять контролюючий орган про незастосування різниць, факт ліквідації ОЗ впливатиме на об’єкт оподаткування податком через бухгалтерський фінансовий результат.

Згідно зі статтею 138 ПК платники податку, які застосовують різниці, у разі ліквідації ОЗ повинні відкоригувати суму фінансового результату до оподаткування шляхом його:

• збільшення на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної відповідно до П(С)БО;
• зменшення на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної з урахуванням положень статті 138 ПК.

ПДВ

З метою оподаткування ПДВ ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податку розглядається як постачання ОЗ згідно із підпунктом 14.1.191 ПК (див. Приклад 1). А база оподаткування не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів ― виходячи зі звичайної ціни) (п. 188.1 ПК).

Податкових зобов’язань з ПДВ не виникає, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у т. ч. у разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

У разі ліквідації ОЗ внаслідок дії обставин непереборної сили платник податку повинен мати відповідні підтвердні документи або подати контролюючому органу документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (п. 189.9 ПК).

Приклад 1. Відображення в обліку операцій зі списання ОЗ за ініціативою власника

Підприємство ліквідує холодильну шафу у зв’язку з фізичним та моральним зносом.

Первісна вартість шафи становить 7000 грн.;

Знос ― 5600 грн.;

Залишкова (балансова) вартість ― 1400 грн.

Витрати на ліквідацію:

• заробітна плата працівників ― 500 грн.;
• ЄСВ (36,8%) ― 184 грн.

Від ліквідації отримано запаси, які можуть бути використані на підприємстві, на суму 850 грн.

Списання ОЗ через незалежні від підприємства обставини відображається в обліку аналогічно списанню з ініціативи підприємства.

Водночас податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються (див. Приклад 2).

Приклад 2. Відображення в обліку операцій зі списання ОЗ через незалежні від підприємства обставини

Унаслідок стихійного лиха на підприємстві зруйновано будівлю.

Факт цієї події та висновки щодо неможливості подальшого використання будівлі надав орган архітектурно-будівельного контролю.

Первісна вартість будівлі становить 30 000 грн.;

Знос ― 18 000 грн.;

Залишкова (балансова) вартість ― 12 000 грн.

Витрати на ліквідацію:

• заробітна плата працівників ― 2000 грн.;
• ЄСВ (36,8%) ― 736 грн.;
• послуги сторонньої організації ― 3600 грн., у т.ч. ПДВ ― 600 грн.

Від ліквідації отримано будівельні матеріали на суму 1750 грн. та металобрухт на суму 195 грн.

Ліквідація вкрадених ОЗ

Пункт 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879, визначає, що на день встановлення факту крадіжки цінностей має бути проведено інвентаризацію ОЗ.

Після встановлення факту крадіжки ОЗ та її документального оформлення робоча інвентаризаційна комісія приймає рішення про списання викраденого об’єкта ОЗ або його викраденої частини.

Якщо винну особу встановлено, то за рішенням суду або за наказом керівника підприємства приймається рішення про відшкодування збитку винуватцем. Визначена сума збитку від крадіжки відображається на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Сума, належна до відшкодування винуватцем, відображається на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» (див. Приклад 3).

Приклад 3. Відображення в обліку операцій зі списання частини вкрадених ОЗ

На підприємстві встановлено факт часткового розкрадання ОЗ ― вкрадено монітор від комп’ютера. Винну особу встановлено.

Вартість вкраденого монітора ― 1250 грн.;

Знос монітора ― 520 грн.;

Залишкова вартість ― 730 грн.;

Вартість нового монітора ― 1800 грн., у т.ч. ПДВ ― 300 грн.

Запаси, отримані в результаті ліквідації ОЗ,

оприбутковують за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання