Із 01.01.2015 запрацювали норми статті 200-1 Податкового кодексу України (ПК), які запровадили електронне адміністрування ПДВ. Через що платникам ПДВ автоматично відкривають рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ.
Система електронного адміністрування ПДВ запроваджується поетапно:
- із 01.01.2015 до 01.07.2015 — у тестовому режимі;
- із 01.07.2015 — на постійній основі.
Тож пункт 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПК встановлює, що період з 01.02.2015 до 01.07.2015 є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою ПДВ.
Датою початку використання електронного рахунку є 01.02.2015 для суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.2015, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платники ПДВ у будь-який період після 01.02.2015, — дата їх реєстрації платниками податку. Таке роз’яснення надала ДФС у листі від 19.01.2015 № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Тож, починаючи із звітного періоду лютий (І квартал) 2015 року, сплата ПДВ до бюджету із рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному пунктом 200.2 ПК.
Для сплати ПДВ до бюджету потрібно перерахувати з поточного рахунку платника на його рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий у Державній казначейській службі (Казначейство), суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов’язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період. Перерахування цих коштів проводиться не пізніше граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, зокрема, для сплати узгоджених податкових зобов’язань за звітний період лютий 2015 року — не пізніше 30.03.2015.
Тож тепер платникам ПДВ доведеться звикати формувати платіжні доручення на перерахування коштів, необхідних для сплати до бюджету сум ПДВ, задекларованих ними у податковій звітності з ПДВ, із власних поточних банківських рахунків на відкриті для них електронні ПДВ-рахунки в органах Казначейства.
Відкриття електронного ПДВ-рахунку
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затвердила постанова КМУ від 16.10.2014 № 569 (далі — Порядок № 569).
Згідно із пунктом 5 Порядку № 569 електронні рахунки для платників ПДВ Казначейство відкриває автоматично на підставі реєстру платників ПДВ, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає знову ж таки Казначейству. Своєю чергою, Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника ПДВ про реквізити його електронного рахунку.
Для кожного платника податку Казначейство відкриває один електронний рахунок за балансовим рахунком 3751 «Рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість».
До того ж, як повідомляє ДФС на своєму веб-сайті, для забезпечення інформування платників ПДВ щодо реквізитів рахунків, відкритих у системі електронного адміністрування ПДВ, ДФС формує та направляє платнику податку електронне повідомлення про відкриття та реквізити ПДВ-рахунку. Сформоване повідомлення надсилається на електронну адресу платника податку, яка є в базах даних ДФС на час формування такого повідомлення.
ВРІЗ 1
У разі, якщо на дату формування та надіслання повідомлення про відкриття ПДВ-рахунку та його реквізити у платника податку у зв’язку із втратою чинності ЕЦП або договору про визнання електронної звітності немає можливості отримати повідомлення в електронному вигляді, такий платник може звернутися за інформацією щодо реквізитів ПДВ-рахунку до Центру обслуговування платників за основним місцем обліку.
Тобто з питанням щодо реквізитів електронних ПДВ-рахунків слід звертатися до податкового органу за місцем обліку, а не до органів Казначейства.
Особливості заповнення реквізитів платіжного доручення
Перерахування коштів з рахунку платника податку, відкритого в його обслуговуючому банку, на будь-який інший рахунок, у т. ч. й відкритий у Казначействі, здійснюється з використанням звичного платіжного доручення, форма якого наведена у додатку 2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 (далі — Інструкція № 22).
Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів містить додаток 8 до Інструкції № 22. Ними й слід керуватися при формуванні платіжного доручення як при сплаті податків до бюджету, так і при поповненні електронного ПДВ-рахунку. На цьому наголошують й органи ДФС, про що свідчить низка повідомлень, розміщених на їх веб-сайтах.
Тож розглянемо детальніше кожен із реквізитів (полів) платіжного доручення та особливості їх заповнення при перерахуванні коштів на електронний ПДВ-рахунок.
Поле «Платник»: зазначаємо найменування підприємства (установи), яке заявлене у банківській картці із зразками підписів та відбитка печатки, або скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах (наприклад, ПАТ «Тополь»).
Поле «Код платника»: зазначаємо код за ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковий) номер платника податку (наприклад, 12345678).
Поле «Банк платника»: зазначаємо найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку (наприклад, ПАТ «Х»).
Поле «Код банку платника»: зазначаємо код банку, тобто його код МФО (наприклад, 305299).
Поле «Рахунок платника»: зазначаємо номер рахунку в банку, з якого будуть перераховані кошти (наприклад, 26001132001125).
Поле «Отримувач»: зазвичай під час сплати платежів до бюджету у цьому полі зазначають найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Однак перераховуючи кошти на електронний ПДВ-рахунок, платник податку не сплачує кошти безпосередньо на бюджетний рахунок, призначений для сплати ПДВ.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ — рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань (пп. 1 п. 2 Порядку № 569).
Електронний ПДВ-рахунок хоч і казначейський, але відкритий на ім’я платника ПДВ. На відміну від бюджетних рахунків, які відкриваються на ім’я установи, що акумулює бюджетні платежі у розрізі відповідних бюджетних доходів та територій.
Тому й при поповненні електронного ПДВ-рахунку у полі «Отримувач» зазначається назва платника ПДВ, який сплачує кошти та якому відкрито Казначейством електронний рахунок (наприклад, ПАТ «Тополь»).
Поле «Код отримувача»: повторюємо код ЄДРПОУ платника податку (наприклад, 12345678).
Поле «Банк отримувача»: зазначаємо найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії) отримувача. Однак, як було зазначено, електронний ПДВ-рахунок відкрито платнику податку не в банку, а у Казначействі. Тож і у цьому полі має фігурувати Казначейство. ДФС рекомендує писати: «Казначейство України (ел. адм. подат.)». Хоча нормативно це ніде не визначено, а Указівки із Інструкції № 22 не мають чітких пояснень щодо цього випадку.
Поле «Код банку отримувача»: зазначаємо код банку, який є банком отримувача. Тут ДФС радить платникам ПДВ зазначати МФО Казначейства України, тобто «899998».
ВРІЗ 2
Поле «Рахунок отримувача»: зазвичай зазначається номер рахунку отримувача в банку. Якщо отримувач — це орган Казначейства (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Казначейства (фінансової установи).
У цьому випадку тут мають зазначати номер електронного ПДВ-рахунку, який відкритий платнику ПДВ та наданий органом ДФС в електронному повідомленні або отриманий у Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку (наприклад, 37512111111111).
Поле «Призначення платежу»: цей реквізит у платіжних дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції № 22. А це означає, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнює платник так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Саме платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» (п. 3.8 Інструкції № 22).
ВРІЗ 2
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів з питань заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету. Такі вимоги передбачає Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково чи надміру зарахованих коштів, затверджений наказом МДЗ від 22.10.2013 № 609 (далі — Порядок № 609).
Однак, чи є підстави керуватися Порядком № 609, якщо у момент поповнення електронного ПДВ-рахунку платник податку ще не сплачує податкового зобов’язання і безпосередньо не здійснює платежу до бюджету або на спеціальний рахунок сільгосппідприємства — суб’єкта спецрежиму оподаткування ПДВ.
Пункт 2.3 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом ДКУ від 26.02.2002 № 122, допускає, що на субрахунках Єдиного казначейського рахунку ведеться аналітичний облік коштів й інших клієнтів, обслуговування яких здійснюють органи Казначейства та регламентує законодавство.
Тому, як бачимо, жодних додаткових платіжних доручень на сплату ПДВ до бюджету або на бюджетні рахунки платник ПДВ не складає та не подає. Йому лише потрібно поповнювати електронний ПДВ-рахунок зі свого поточного банківського рахунку. Далі ― справа за ДФС і Казначейством. Сума ПДВ з електронного ПДВ-рахунку потрапить до бюджету автоматично після відповідних дій цих органів.
Попри це, жодних змін до Бюджетного кодексу України (БК) у зв’язку із запровадженням електронних ПДВ-рахунків не було внесено. Як і раніше, податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету (ч. 4, 5 ст. 45 БК):
- зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном);
- визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Тож якщо платник ПДВ перерахував кошти на казначейський рахунок, а таким є його електронний ПДВ-рахунок, для нього це вважається сплатою податкових зобов’язань з ПДВ.
Проте це не є перерахуванням платежу на бюджетні рахунки. Тому було б логічно, якби ДФС доповнила відповідними нормами Порядок № 609 й уточнила, якими чином заповнювати поле «Призначення платежу» платіжного доручення на перерахування коштів на електронний ПДВ-рахунок при його поповненні.
Наразі ж, аби заповнити зазначене поле у платіжному дорученні при перерахуванні коштів на електронний ПДВ-рахунок, доведеться користуватися чинними вимогами Порядку № 609. Поле «Призначення платежу» матиме такий вигляд:
| *;101;12345678; ПДВ за лютий 2015 р. ПАТ «Тополь»;;; |
Зміст роз’яснювальної інформації про призначення платежу залежить від характеру платежу. Якщо йдеться про поповнення електронного ПДВ-рахунку, аби мати можливість зареєструвати податкову накладну, то тут можна зазначати, наприклад: «…поповнення електронного рахунку для сплати ПДВ за липень 2015 р.».
Нагадаємо, що код виду сплати 101 застосовується при сплаті суми податків і зборів відповідно до Порядку № 609.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ДФС попереджає, що у разі помилкового заповнення реквізитів у платіжному дорученні, кошти в автоматичному режимі будуть повернуті Казначейством на рахунок платника.
Платіжне доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ з урахуванням рекомендацій ДФС матиме такий вигляд, як наведено у Додатку.
Механізм сплати податкових зобов’язань з ПДВ
Відповідно до пункту 21 Порядку № 569 для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника ПДВ сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданих податкових декларацій ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПК для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються:
- найменування або П.І.Б. платника податку;
- податковий номер або номер та серія паспорта (для фізосіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку;
- звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПК для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.
Далі Казначейство подає ДФС у розрізі платників податку інформацію щодо перерахованих з їх електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та не перерахованих сум у зв’язку з відсутністю коштів на таких рахунках.
Особливості сплати донарахованих сум ПДВ, штрафів та пені
Суми податкових зобов’язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного ПДВ-рахунку платника, а з його поточного банківського рахунку. Це передбачає пункт 25 Порядку № 569.
Водночас помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 ПК.
Отже, сплата податкових зобов’язань з ПДВ, визначених контролюючим органом чи самим платником в уточнюючому розрахунку, а також штрафних санкцій і пені здійснюється платником ПДВ з його поточного банківського рахунку до відповідного бюджету. Тобто на відповідний бюджетний рахунок. Платіжні доручення у таких випадках формуються у звичному порядку, який діяв раніше.
ВРІЗ 1
Важливо
ДФС формує та надсилає
платнику ПДВ електронне повідомлення про відкриття та реквізити ПДВ-рахунку
ВРІЗ 2
Зверніть увагу
Рахунок отримувача
відповідає номеру електронного ПДВ-рахунку, який відкрито платнику ПДВ у Казначействі
ВРІЗ 3
Зверніть увагу
Платник відповідає за дані,
що зазначені у реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
