Закон України від 02.03.2015 № 219-VIII (далі ― Закон № 219) вніс зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі ― Закон про ЄСВ).
Зокрема, розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону про ЄСВ доповнено новим пунктом 9-5. Відповідно, пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII втратив чинність.
Дата початку застосування нових критеріїв
Закон № 219 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 13 березня 2015 року. Оскільки Закон № 219 набрав чинності у березні 2015 року, страхувальники зможуть застосувати понижуючий коефіцієнт для ставок ЄСВ за новими умовами для виплат, які будуть здійснюватися вже в березні 2015 року.
Наразі ― про суть змін.
Хто може скористатися понижуючим коефіцієнтом
Перелік платників ЄСВ, які можуть застосовувати понижуючий коефіцієнт, також дещо змінився. Його доповнено:
- фізособами, які забезпечують себе роботою самостійно;
- фізособами, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
- роботодавцями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Але, водночас, з переліку прибрали платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Понижуючий коефіцієнт не застосовується платниками ЄСВ, роботодавцями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення.
Отже, застосовувати понижуючий коефіцієнт можуть платники ЄСВ — роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, зокрема:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання;
- фізичні особи — підприємці;
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
- підприємства, установи, організації, фізичні особи, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
ВРІЗ
Тобто висновуємо, що понижуючий коефіцієнт може бути застосований до ставок, за якими сплачують ЄСВ:
- роботодавці залежно від класу професійного ризику (36,76%–49,7%);
- бюджетні установи (36,3%);
- роботодавці найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (45,96%);
- підприємства суднобудівної промисловості (33,2%);
- роботодавці при нарахуванні винагород за договорами цивільно-правового характеру (34,7%);
- роботодавці, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (33,2%).
Коефіцієнт для пониження ставки ЄСВ, як і раніше, застосовується тільки при нарахуванні ЄСВ. При утриманні ЄСВ понижуючий коефіцієнт не застосовується.
Доходи, до яких може бути застосовано понижуючий коефіцієнт
Понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахуванні:
- зарплати (доходів) фізособам;
- винагороди за цивільно-правовими договорами;
- оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності;
- допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами.
Як бачимо, на відміну від попереднього варіанта переліку доходів, при нарахуванні яких можна застосувати понижуючий коефіцієнт, у чинному переліку законодавець окремо прописав допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку із вагітністю та пологами. Адже відсутність цих виплат у попередньому переліку призвела до неоднозначних висновків щодо неможливості застосування понижуючого коефіцієнта до таких виплат.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
На відміну від попереднього варіанта, понижуючий коефіцієнт застосовується у тому числі й при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
Нові критерії застосування
Законодавець скоротив кількість та послабив умови, яких потрібно дотримуватися для отримання права на застосування понижуючого коефіцієнта.
Отже, тепер скористатися понижуючим коефіцієнтом можна, якщо платником виконуються одночасно три умови.
1. База нарахування ЄСВ в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилася на 20% і більше відсотків у порівнянні із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу.
2. Після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік.
3. Кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників ЄСВ: фізосіб-підприємців, фізосіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізосіб, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору/контракту (абз. третій і четвертий п. 1 част. першої ст. 4 Закону про ЄСВ).
Із позитивних моментів можна виділити кілька.
По-перше, роботодавцю тепер не треба розраховувати середню зарплату по підприємству. Як бачимо умов щодо потреби додержання певного її розміру Закон про ЄСВ більше не містить.
Це дуже суттєве полегшення для роботодавця, адже порядок визначення середньої зарплати не був прописаний законодавчо, а тому спричинив чимало спорів та суперечок з приводу правильності визначення цього показника. Крім того, його визначення є доволі трудомістке та забирало багато часу, бо визначати його потрібно було щомісячно.
По-друге, Закон про ЄСВ знижує критерій щодо зростання середньомісячної бази нарахування ЄСВ для застосування коефіцієнта порівняно з 2014 роком до 20%.
По-третє, прибрали вимогу щодо розміру середнього платежу на одну застраховану особу не менше 700 грн. Адже ця умова автоматично обмежувала права роботодавців певних класів професійного ризику на застосування понижуючого коефіцієнта. Тепер цей показник має становити в звітному місяці не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік.
По-четверте, прибрали вимогу щодо рівня середньої зарплати по підприємству не менше трьох мінімальних зарплат (3654 грн. у січні ― листопаді 2015 року).
Але, звісно, є й негативні моменти. Наприклад, тепер понижуючий коефіцієнт доведеться розраховувати всім роботодавцям: і тим, у яких база нарахування ЄСВ у звітному місяці зросла у 2,5 раза і більше порівняно з 2014 роком, і тим, у яких цей показник зріс менше ніж у 2,5 раза.
Крім цього, введено нове обмеження для застосування понижуючого коефіцієнта. У звітному місяці кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати, не може перевищувати більше ніж у 2 рази середньомісячну кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік.
Алгоритм розрахунку коефіцієнта
Понижуючий коефіцієнт (Кп) щомісячно обчислюється платниками самостійно, за такою формулою:
Кп = СмБН(зо)2014 ÷ БН(зо),
де СмБН(зо)2014 — середньомісячна база нарахування ЄСВ для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу. Цей показник розраховується як:
СмБН(зо)2014 = сума нарахованого доходу, на яку нараховується ЄСВ ÷ кількість звітних місяців платника в 2014 році ÷ СмК(зо)2014,
де СмК(зо)2014 — середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік
СмК(зо)2014 = сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році ÷ кількість звітних місяців платника в 2014 році.
БН(зо) — база нарахування ЄСВ на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується дохід.
БН(зо) = сума нарахованого доходу1, на яку нараховується ЄСВ у звітному місяці 2015 року ÷ кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
Як бачимо, для розрахунку показників тепер використовується період — кількість звітних місяців платника в 2014 році, а не 12 місяців 2014 року, як було раніше.
Отже, якщо роботодавець відпрацював у 2014 році не весь рік, він також матиме право на застосування понижуючого коефіцієнта. Маємо надію, що ДФС зробить такі самі висновки. Адже раніше податківці стверджували, що застосовувати понижуючий коефіцієнт зможуть лише платники, які вели діяльність і нараховували заробітну плату протягом усього 2014 року (лист ДФС від 24.02.2015 № 6187/7/99-99-17-03-01-17).
Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення становить менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
Для визначення права роботодавця на застосування понижуючого коефіцієнту також знадобляться порівняти такі показники:
СмП(зо)2014 — середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році, який розраховується як сума нарахованого ЄСВ за 2014 рік ÷ кількість звітних місяців платника в 2014 році ÷ СмК(зо)2014.
СП(зо)м — середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці. Це сума нарахованого ЄСВ у звітному місяці 2015 року ÷ кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Застосування понижуючого коефіцієнту від 0,4 до ставки ЄСВ здійснюється до 31.012.2015 року. У 2016 році застосовуватиметься понижуючий коефіцієнт від 0,6 до ставки ЄСВ.
При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог Закону про ЄСВ. Тож під час розрахунку маємо використовувати показники Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МДЗ від 09.09.2013 № 454 (далі — Звіт).
| Назва показника | Позначення показника | Розрахунок з використанням даних Звіту |
| База нарахування ЄСВ на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується дохід | БН(зо) | рядок 2 таблиці 1 поточного Звіту за 2015 рік ÷ кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року |
| Середньомісячна база нарахування ЄСВ для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу | СмБН(зо)2014 | (сума рядків 2 таблиці 1 звітів за 2014 рік ÷ кількість звітних місяців платника у 2014 році) ÷ (суму кількості застрахованих осіб за всі 12 місяців 2014 року ÷ кількість звітних місяців платника в 2014 році) |
| Середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році | СмП(зо)2014 | (сума рядків 3 таблиці 1 звітів за 2014 рік ÷ кількість звітних місяців платника в 2014 році) ÷ (сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році ÷ кількість звітних місяців платника в 2014 році) |
| Середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці | СП(зо)м | рядок 3 таблиці 1 поточного Звіту за 2015 рік ÷ кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати |
Розглянемо застосування понижуючого коефіцієнта на Прикладі.
ПРИКЛАД. Розрахунок понижуючого коефіцієнта за березень 2015 року
Фонд оплати праці підприємства, що складається із зарплати, винагороди за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та допомоги по тимчасовій непрацездатності збільшився у березні 2015 року до 12 000 грн. У 2014 році фонд оплати праці, що складався із таких самих виплат, становив 108 000 грн.
Кількість застрахованих осіб у 2015 році становить 6 осіб. У 2014 році кількість застрахованих осіб із січня по липень становила 5 осіб, а з серпня по грудень — 7 осіб.
Підприємству встановлено клас професійного ризику виробництва — 15, ставка ЄСВ — 37%.
Сума нарахованого ЄСВ за 2014 рік становить 38 880 грн., за березень 2015 року — 4320 грн.
Оскільки виплати страхувальника найманим працівникам складалися із зарплати, винагороди за ЦПД та допомоги по тимчасовій непрацездатності, то весь фонд оплати праці є базою для нарахування ЄСВ. Отже з’ясуємо, чи виконуються підприємством умови, що дають право на застосування понижуючого коефіцієнта.
1. База нарахування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу у березні 2015 року (БН(зо)) збільшилася порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу (СмБН(зо)2014) на 29,63%:
(12 000 грн. ÷ 6 осіб) ÷ ((108 000 грн. ÷ 12 міс.) ÷ (70 осіб ÷ 12 міс.)) × 100 – 100 = 29,63%.
Отже, перша умова щодо збільшення бази нарахування ЄСВ в звітному місяці на 20% та більше виконується.
2. Перевіряємо третю умову — кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не має перевищувати 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014.
Кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у березні 2015 року, становить 6 осіб, тооді як середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 — 5,83 осіб (70 осіб ÷ 12 міс.). Тож кількість осіб збільшилася менше ніж у 2 рази (у 1,029 раза). Тому ця умова також виконується.
3. Щоб з’ясувати, чи виконується друга умова та визначити середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці після застосування коефіцієнта, слід спочатку визначити понижуючий коефіцієнт.
Для цього скористаємось формулою: Кп = СмБН(зо)2014 ÷ БН(зо), де
Кп = ((108 000 грн. ÷ 12 міс.) ÷ (70 осіб ÷ 12 міс.)) ÷ (12 000грн. ÷ 6 осіб) = 0,771.
Коефіцієнт становить більше ніж 0,4, тому застосовуємо розраховане значення та отримуємо розмір ЄСВ з урахуванням понижуючого коефіцієнта:
37% × 0,771 = 28,53%.
4. Перевіряємо, чи середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці після застосування коефіцієнта становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік:
- середньомісячний платіж на одну застраховану особу за 2014 рік:
(38 880 грн. ÷ 12 міс.) ÷ (70 осіб ÷ 12 міс.) = 555,43 грн.
- середній платіж на одну застраховану особу у березні 2015 року після застосування коефіцієнта:
- 000 грн. ÷ 6 осіб × 28,53% = 570,60 грн.
Як бачимо, середній платіж на одну застраховану особу в березні 2015 року після застосування коефіцієнта (555,43 грн.) перевищує середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (570,60 грн.). Тож остання умова також виконується.
Отже, оскільки підприємство виконує всі зазначені у Законі № 219 умови, воно має право на застосування понижуючого коефіцієнта у березні 2015 року.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені Законом про ЄСВ строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).
Звітність з ЄСВ
У разі застосування понижуючого коефіцієнта платник ЄСВ зазначає про це в Звіті. Але на сьогодні вносяться зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МДЗ від 09.09.2013 № 454, де передбачено відображення понижуючого коефіцієнта роботодавцям. Тому формування та подання до ДФС за основним місцем обліку звітності здійснюється допоки у так званому «ручному режимі». Про такий порядок заповнення Звіту зазначає ДФС на своєму офіційному сайті (http://sfs.gov.ua).
Резюмуємо
Отже, розглянувши новий порядок застосування понижуючого коефіцієнта, можна зробити висновки, що він очевидно спростився. Умови, які мають виконуватися задля його застосування, вже не такі суворі, як у попередньому варіанті. Законодавець також врахував й попередні недоліки, що призводили до неоднозначного тлумачення норм.
Тому попри доцільну критику з того приводу, що понижуючим коефіцієнтом, як і раніше, зможуть скористатися далеко не всі роботодавці, як анонсував Уряд ще наприкінці 2014 року, кількість охочих його застосувати безумовно збільшиться.
Але чи є надання права на застосування понижуючого коефіцієнта задекларованим зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці та методом його легалізації? Певно, що ні. Адже для цього потрібні більш кардинальні кроки.
ВРІЗ
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Коефіцієнт для пониження ставки ЄСВ,
як і раніше, застосовується тільки при нарахуванні ЄСВ. При утриманні ЄСВ коефіцієнт не застосовується
Закон України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 № 219-VIII. (Прим. авт..)
Заробітна плата, винагорода за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. (Прим. авт.)
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
