Прощення частини боргу нерезидентом

Одним зі способів припинення зобов’язань є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 Цивільного кодексу України). Для документального оформлення прощення частини боргу пропонуємо укласти додаткову угоду до основного договору, де зазначатиметься, що кредитор не вимагає погашення частини заборгованості. Обзавестися подібним «папірцем» вважаємо за доцільне, адже інакше ніщо не заважатиме контрагенту згодом звернутися до суду та вимагати погашення боргу. Можливо, і з пенею.

Тепер перейдемо безпосередньо до податкових та облікових наслідків для підприємства.

Договір прощення боргу

ПДВ

Якщо операція, за якою виник борг, була об’єктом оподаткування ПДВ, то підприємство мало право сформувати податковий кредит. У разі імпорту товару таке право виникає на дату сплати податкового зобов’язання з ПДВ на митниці за ввезеними товарами (п. 198.2 Податкового кодексу України; ПК).

Базою оподаткування для товарів, які ввозять на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ПК).

Після цього через прощення частини боргу відбулося зменшення суми компенсації постачальнику-нерезиденту. Однак немає підстав проводити коригування ПДВ чи донараховувати податкові зобов’язання. Адже суму ПДВ, сплачену у зв’язку з імпортом товарів за умови подальшого використання цих товарів у межах господарської діяльності, підприємство вправі віднести до складу податкового кредиту (п. 198.3 ПК).

Звертаємо увагу й на позицію податківців у подібній ситуації (див. категорію 101.07 ЗІР). На їхню думку, у разі зменшення нерезидентом ціни на імпортований товар податковий кредит коригуванню не підлягає. Хоча в нашому випадку й не відбувається зменшення ціни товару, однак у разі прощення боргу маємо справу з таким самим наслідоком ― зменшення суми зобов’язань підприємства перед контрагентом та відповідне зменшення суми компенсації нерезиденту.

Окрім цього, за бажання сторін прощення боргу нерезидентом можна умовно документально оформити як зменшення ціни імпортованого товару.

Податок на прибуток

Починаючи з 01.01.2015 об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають за правилами бухгалтерського обліку. Підприємства, в яких річний дохід перевищує 20 млн. грн., зобов’язані коригувати такий об’єкт на різниці, визначені відповідно до розділу ІІІ ПК. Різниці доведеться застосовувати й тим, хто не повідомить контролюючі органи про рішення їх не застосовувати (ст. 134 ПК).

У зв’язку з цим акцентуємо увагу на правилах бухгалтерського обліку, які набули особливого значення для цілей розрахунку податку на прибуток.

У нашій ситуації підприємство раніше визнало зобов’язання перед нерезидентом, однак після прощення частини боргу погашати відповідну частину зобов’язання вже не треба. Тож виходить, що на дату балансу цю частину зобов’язань потрібно включити до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»). Ця сума впливатиме й на розрахунок податку на прибуток через бухгалтерський фінансовий результат та не підлягатиме коригуванню в порядку застосування різниць згідно з розділом ІІІ ПК.

Наведемо приклад.

Приклад. Придбання товару від нерезидента з прощенням частини боргу підприємству

Підприємство придбало товар у нерезидента на умовах часткової передоплати. Вартість товару 4000 USD (імпортний збір та митні платежі ― 10 тис. грн., ПДВ ― 22 тис. грн.). Сума передоплати ― 2000 USD.

Другу частину оплати вартості товару підприємство на дату балансу не погасило та включило до складу довгострокової заборгованості. Ще до закінчення строку позовної давності нерезидент вирішив не вимагати від підприємства погашення зобов’язань (відбулося прощення боргу).

Курс НБУ на дату:

• видачі передоплати ― 25 грн. за 1 USD;
• оприбуткування товару ― 25 грн. за 1 USD;
• балансу ― 26 грн. за 1 USD;
• списання заборгованості ― 26 грн. за 1 USD;

*Імпортний збір включають до бази оподаткування ПДВ, адже такий збір є різновидом мита (див. лист ДФС від 30.01.2015 № 2806/7/99-99-25-01-17).

**Відповідно до пункту 9 П(С)БО 9 «Запаси».