Ліквідація комунальних підприємств за рішенням засновника (органу місцевого самоврядування) здійснюється у загальновстановленому порядку, що передбачено у статтях 104, 105, 110–112 Цивільного кодексу України (ЦК), а в окремих випадках — із дотриманням вимог статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі — Закон про банкрутство). Розглянемо нагальні запитання, які виникають при ліквідації комунального підприємства.
? До якої дати керівник та бухгалтер підприємства мають право підпису на бухгалтерських документах ліквідовуваного підприємства?
У частині 4 статті 105 ЦК визначено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Тобто повноваження керівника та бухгалтера щодо підписання первинних документів та звітності припиняються із дати призначення ліквідаційної комісії.
Зауважимо, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 105 ЦК виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Наприклад, керівник може бути призначений головою такої комісії. У такому випадку керівник має підписувати такі документи, але не як директор, а як голова ліквідаційної комісії. Його повноваження тривають до внесення запису до державно реєстру про припинення діяльності комунального підприємства або до розірвання трудового договору із комунальним підприємством.
? Хто відповідальний за подання звітності підприємства, що перебуває у стадії ліквідації?
Відповідно до абзацу 2 частини 7 та частини 10 статті 111 ЦК до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційний баланс складає ліквідаційна комісія після завершення розрахунків із кредиторами, який затверджується уповноваженим органом управління, у цьому випадку — міською радою. Також ліквідаційна комісія має подати ліквідаційний баланс місцевому органу доходів і зборів.
? Який порядок здійснення розрахунків при звільненні працівників та платежів за податками і зборами?
Стаття 112 ЦК визначає черговість задоволення вимог кредиторів:
- у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
- у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
- у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
- у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Тобто комунальне підприємство після задоволення вимог кредиторів першої черги, звісно, якщо вони є, має розрахуватися із працівниками та із податками і зборами.
Зверніть увагу, що при припиненні трудового договору через ліквідацію підприємства, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Також відповідно до статті 116 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку має у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Тобто виплата вихідної допомоги або так званих «розрахункових» гарантована законодавством та є обов’язковою для комунального підприємства, а обсяг та строк виплат не залежить від його фінансового стану.
У випадку невиплати з вини власника (органу місцевого самоврядування) або уповноваженого ним органу (ліквідаційної комісії) належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір комунальне підприємство повинне додатково виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).
Як було зазначено, голова та члени ліквідаційної комісії комунального підприємства представляють її у відносинах із третіми особами, у т. ч. із кредиторами. Тобто відповідальність за несвоєчасність виплат працівникам та платежів за податками і зборами несе ліквідаційна комісія.
Згідно із частиною 3 статті 112 ЦК у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації.
Власник (орган місцевого самоврядування) комунального підприємства та ліквідаційна комісія для збереження майна комунальної власності мають вирішити питання забезпечення коштами для проведення розрахунків з кредиторами, зокрема переглянути фінансування. Крім того, одним із джерел поповнення коштів підприємства є стягнення заборгованості із дебіторів (ч. 1 ст. 111 ЦК). Тому ліквідаційна комісія має забезпечити якісну претензійно-позивну роботу із боржниками.
Тож якщо вартості майна комунального підприємства, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується у порядку, передбаченому Законом про банкрутство. У разі виявлення зазначених обставин ліквідаційна комісія зобов’язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство (ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство).
Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог, що передбачені частиною 1 статті 95 Закону про банкрутство, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів (ч. 6 ст. 95 Закону про банкрутство).
? Який порядок виплати заробітної плати членам ліквідаційної комісії?
Питання оплати праці членам ліквідаційної комісії на сьогодні є законодавчо не врегульованим. Як правило, порядок оплати праці членів ліквідаційної комісії визначається у рішенні про її створення.
Одним із джерел оплати праці членів ліквідаційної комісії є кошти, що надходять від стягнення дебіторської заборгованості. Проте, на нашу думку, це джерело надходжень може поширюватися лише на членів ліквідаційної комісії, з якими комунальне підприємство має належно оформлені трудові відносини.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
