Порядок здійснення готівкових та безготівкових розрахунків регулює Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).
Тож розглянемо, чи зобов’язують норми Закону про РРО суб’єктів господарювання — власників маршрутних таксі застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Законодавчі вимоги
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Водночас пункт 4 статті 9 Закону про РРО визначає, що РРО та РК не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Цей пункт застосовують усі суб’єкти господарювання, у т. ч. і фізособи-підприємці — платники єдиного податку.
Також пункт 6 статті 9 Закону про РРО містить окрему норму щодо незастосування при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу України (ПК) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Нагадаємо, що згідно із пунктом 296.10 ПК платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Єдиноподатники (2 і 3 групи), які здійснюють інші види діяльності, ніж зазначені вище зобов’язані застосовувати РРО при готівкових розрахунках:
• з 01.07.2015 — платники 3 групи;
• з 01.01.2016 — платники 2 групи.
Тож усі суб’єкти господарювання, у т. ч. і фізособи-єдиноподатники, при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на автотранспорті не застосовують РРО та РК відповідно до пункту 4 статті 9 Закону про РРО.
Оформлення готівкових розрахунків власником маршрутних таксі
Перевізник маршрутного таксі зобов’язаний видати пасажиру належно оформлений квиток (квитанцію, талон), який прирівнюється до розрахункового документа за умови наявності на зазначених розрахункових документах заздалегідь друкарським способом нанесених серії, номера та номінальної вартості послуги.
Але це не звільняє власника маршрутного таксі від обов’язку вести книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) як юрособу, так і фізособу-єдиноподатника.
Адже абзац перший статті 9 Закону про РРО не встановлює, що суб’єктів підприємницької діяльності, які користуються нормами цієї статті, звільнено від використання КОРО.
За визначенням статті 2 Закону про РРО КОРО містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Зазначені проїзні та перевізні документи відображають рух готівкових коштів та підтверджують факт оплати послуг.
Але якщо видаються талони, квитанції, квитки без нанесених друкарським способом серії, номера, їх номінальної вартості або якщо такі документи не видаються, то розрахунки повинні проводитися на загальних підставах — із застосуванням РРО. Винятком є продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міжміському автотранспорті, який дозволяється здійснювати без застосування РРО із використанням розрахункової книжки (п. 10 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336). До того ж розрахункові книжки мають використовуватися на місцях проведення розрахунків у господарських одиницях тих суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстрували ці розрахункові книжки.
Отже, під час проведення розрахунків на автомобільному транспорті за нормами пункту 4 статті 9 Закону про РРО суб’єкти господарювання не застосовують РРО та РК. Але вони зобов’язані вести прошнуровану та належно зареєстровану у фіскальних органах КОРО із додержанням установленого порядку її ведення та складати у ній щоденні звіти. Таку думку підтвердив і ВАСУ в ухвалі від 24.09.2013 у справі № К/9991/18518/11.
вимоги до КОРО
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затвердив наказ МДЗ від 28.08.2013 № 417 (далі — Порядок № 417).
Відповідно до розділу ІІ Порядку № 417 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій.
КОРО реєструють на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.
КОРО має бути прошнурована, з послідовною нумерацією сторінок та належно установленими засобами контролю, щоб унеможливлювати розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
На титульній сторінці КОРО мають бути здійснені записи щодо суб’єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, даних про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
відповідальність за незастосування КОРО
Варто нагадати, що у разі невикористання КОРО при здійсненні розрахункових операцій за товари (послуги) до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 3 ст. 17 Закону про РРО).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
