Спеціальний режим оподаткування ПДВ може обрати сільськогосподарське підприємство, яке відповідає критеріям, установленим у пункті 209.6 Податкового кодексу України (ПК), а саме:
- основною діяльністю є постачання вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах;
- питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
При цьому власними основними фондами є фонди, які перебувають на балансі підприємства.
Нагадаємо, у бухобліку замість терміна «основні фонди» використовують термін «основні засоби». Згідно з вимогами П(С)БО 7 «Основні засоби» до основних засобів належать і земельні ділянки (як власні, так і орендовані).
Реєстрація права власності на землю
Сільгосппідприємствам землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності.
Право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю сільгосппідприємств може набуватися, зокрема, шляхом придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами (ст. 28 Земельного кодексу України; ЗК).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Факт оформлення права власності на земельну ділянку підтверджується внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також отриманням документа, що підтверджує проведення державної реєстрації права на земельну ділянку.
Перелік документів, які свідчать про завершення оформлення права власності на земельну ділянку та, відповідно, виникнення права власності на неї, визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі — Закон № 1952).
Підтвердженням виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є свідоцтво про право власності на нерухоме майно (ст. 18 Закону № 1952). Проте зазначене свідоцтво видають не в усіх випадках. Статтею 15 Закону № 1952 передбачено надання витягів із Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 (далі — Порядок № 868).
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Підтвердження виникнення права власності на землю
Водночас підпунктом 9 пункту 37 Порядку № 868 встановлено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:
- державний акт на право приватної власності на землю,
- державний акт на право власності на землю,
- державний акт на право власності на земельну ділянку;
- державний акт на право постійного користування землею.
Відповідно до вимог законодавства, що регулює земельні відносини, підтвердженням виникнення права власності на земельну ділянку є державна реєстрація прав на нерухоме майно.
З огляду на це, якщо право власності на земельну ділянку не зареєстровано, сільгосппідприємство не має права на врахування ПДВ у спеціальній декларації.
Однак варто звернути увагу, що зазначений пункт 209.6 ПК містить вимогу щодо постачання вироблених сільськогосподарських товарів на власній земельній ділянці. Водночас немає вимоги щодо обов’язкової реєстрації права власності на цю земельну ділянку.
Крім того, головною умовою застосування спецрежиму оподаткування ПДВ залишається питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг, яка має становити не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 місяців.
На нашу думку, якщо сільгосппідприємство відповідає цим двом головним критеріям та має документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку (наприклад, державний акт на право власності на земельну ділянку), таке підприємство має право відображати реалізацію продукції, вирощеної на незареєстрованій земельній ділянці у спеціальній декларації з ПДВ. У такому разі розділяти витрати на вирощування урожаю на незареєстрованих площах на загальну і спеціальну декларацію не потрібно.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
