Небезпечні відходи на експорт: обираємо систему оподаткування

Одразу наголосимо: зношені шини належать до небезпечних відходів. Особливості поводження з ними регулює низка нормативно-правових актів та угод, з-поміж яких головними є:

• Базельська конвенція про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням від 22.03.1989, сторонами якої є як Румунія, так і Україна;
• Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтий та Зелений переліки відходів, затверджені постановою КМУ від 13.07.2000 № 1120 (далі — Положення № 1120).

Положення № 1120, зокрема, визначає порядок допущення небезпечних відходів до їх транскордонного перевезення (експорту, імпорту або транзиту) та поділяє відходи відповідно до їх небезпечності на відходи Жовтого та Зеленого переліків. Причому відходи пневматичних шин за кодом УКТ ЗЕД 401220 (пневматичні шини та покришки, що використовувалися) входять до Жовтого переліку відходів (розділу А).

Дозвільні документи на експорт зношених шин

Згідно з пунктом 14 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами за переліком, що визначає Кабмін, підлягає обов’язковому ліцензуванню.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Небезпечні відходи — відходи, включені до розділу А Жовтого переліку відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і мають одну чи більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, що затверджується Мінприроди (п. 2 Положення № 1120).

Стаття 17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі — Закон № 187) зобов’язує суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Отже, зважаючи на чинне природоохоронне законодавство України, діяльність з експорту небезпечних відходів може бути дозволена суб’єктам господарювання за умови наявності в перевізника ліцензії Мінприроди (на перевезення небезпечних відходів), та за умови отримання експортером письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів Мінприроди (оскільки небезпечні відходи, що підлягають транспортуванню, віднесені до Жовтого переліку відходів).

Документальні підстави для отримання згоди на експорт

Відповідно до пункту 7 Положення № 1120 експортер, який має намір експортувати небезпечні відходи, звертається до Мінприроди з офіційним листом щонайменше за 70 днів до запланованої дати їх першого перевезення і подає потрібну кількість заповнених бланків повідомлення (примірники, призначені для компетентних органів держав імпорту і транзиту заповнюють мовою, прийнятною для цих держав).

Крім того, додатково подають:

• підтвердження наявності в експортера ліцензії на здійснення відповідних операцій поводження з небезпечними відходами, запропонованими для експорту, та на їх транскордонне перевезення;
• відомості про походження і склад відходів, а в разі потреби (на запит Мінприроди) — протокол аналізу;
• відомості про особу, що відповідає за утилізацію/видалення (опис способу утилізації/видалення, потужність і місцезнаходження санкціонованого об’єкта, строк дії дозволу на його експлуатацію);
• опис шляху транспортування відходів;
• відомості про страхування відповідальності експортера щодо відшкодування шкоди, якої може бути заподіяно здоров’ю людини, власності і навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення небезпечних відходів;
• нотаріально засвідчену копію контракту між експортером та особою, що відповідає за утилізацію/видалення, в якому зазначено методи екологічно обгрунтованого поводження з відходами.

До того ж ЗЕД-контракт має передбачати зобов’язання сторін щодо відповідальності за будь-які несприятливі наслідки в результаті подання неправильних відомостей, неправильного поводження з відходами, аварій або інших непередбачених подій, а також зобов’язання особи, що відповідає за утилізацію/видалення, підтвердити отримання відходів протягом трьох робочих днів і закінчення операцій з утилізації/видалення відходів протягом 180 днів після отримання відходів.

Зауважимо, що наведений перелік документів не є вичерпним і Мінприроди у разі потреби може вимагати подання додаткової інформації.

Процедура повідомлення про експорт небезпечних відходів

Контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням базується на процедурі письмового повідомлення компетентних органів заінтересованих держав про будь-яке транскордонне перевезення небезпечних відходів і отримання від них письмової згоди на здійснення перевезення. Повідомником, зокрема, може бути сам експортер або компетентний орган держави експорту (тобто Мінприроди згідно з постановою КМУ від 29.03.2000 № 574).

ВРІЗ 1

Основними документами, які застосовують у процедурі повідомлення та для отримання письмової згоди на перевезення, а також для супроводження транскордонних перевезень небезпечних відходів, є повідомлення, у якому засвідчується згода на транскордонне перевезення (додаток 3 до Положення № 1120), і документ про перевезення, у якому засвідчується факт відвантаження, проходження пунктів пропуску через державний кордон, отримання одержувачем і завершення утилізації/видалення відходів (додаток 4 до Положення № 1120).

Умови та обмеження для вивезення шин за кордон

Однак, запланувавши діяльність із експорту за кордон зношених шин як небезпечних відходів, суб’єкт господарювання має врахувати те, що такий експорт не дозволяється:

• у будь-який пункт на південь від 60 град. південної широти;
• до будь-якої держави, яка:

• заборонила імпорт таких відходів і повідомила про це Україну;
• не є Стороною Базельської конвенції, якщо з нею не укладено відповідну міжнародну угоду щодо транскордонних перевезень небезпечних відходів;
• не дала письмової згоди на імпорт таких відходів;

• якщо є підстави вважати, що утилізацію/видалення таких відходів не здійснюватимуть екологічно обгрунтованим способом.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Експорт небезпечних відходів дозволяється у разі, коли в Україні немає технічних можливостей і потрібних потужностей для видалення таких відходів екологічно обгрунтованим способом (якщо небезпечні відходи експортують з метою видалення) або такі відходи використовують як вторинну сировину в державі імпорту.

Якщо експорт дозволено, Мінприроди дає згоду на експорт відходів за таких умов:

• контракт між експортером та особою, відповідальною за утилізацію/видалення, відповідає вимогам екологічно обгрунтованого поводження з відходами і містить потрібні зобов’язання сторін;
• тара, маркування та транспортування відповідають вимогам визнаних міжнародних норм, стандартів і практики;
• оформлено документ про перевезення (заповнено пункти 1, 2, 5-9, 13-16, 19, 20 додатка 4 до Положення № 1120);
• підтверджено забезпеченість страхуванням відповідальності експортера щодо відшкодування шкоди, якої може бути заподіяно здоров’ю людини, власності і навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення небезпечних відходів;
• експортер отримав письмову згоду на транскордонне перевезення відходів від компетентних органів заінтересованих держав. Допускають перевезення і за «мовчазної згоди», якщо держава транзиту не має практики надання письмової згоди за таких обставин або зняла вимогу про надання письмової згоди, через 60 днів після підтвердження отримання державою транзиту запиту з боку експортера чи Мінприроди. І, звичайно ж, якщо відповідна держава транзиту в цей 60-денний період не встановить будь-яких інших умов або не висловить заперечення.

ВРІЗ 2

Письмову згоду (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів Мінприроди надає експортеру протягом 60 днів до запланованої дати їх першого перевезення (ст. 34-1 Закону № 187).

Причому отримати письмову згоду можна й на багаторазовий експорт небезпечних відходів. Але лише за наявності письмової згоди на це заінтересованих держав строком щонайбільше на один рік та якщо відходи:

• мають однакові фізичні та хімічні властивості;
• регулярно поставляють тій самій особі, відповідальній за утилізацію, через ті самі пункти пропуску через державний кордон на виїзді з України і на в’їзді у державу імпорту;
• перевозять транзитом через ті самі пункти пропуску через державний кордон на в’їзді в державу та виїзді з держави (держав) транзиту.

ВРІЗ 3

Водночас врахуйте, що у разі, коли транскордонне перевезення небезпечних відходів, на яке заінтересовані держави дали згоду, не може бути закінчене відповідно до умов контракту, експортер зобов’язаний вивезти відходи назад. Та й то, якщо інших можливостей для їх утилізації/видалення екологічно обгрунтованим способом не буде знайдено протягом 90 днів від того моменту, коли компетентний орган держави імпорту поінформував про це Мінприроди або виробника, чи в будь-який інший строк, погоджений заінтересованими сторонами.

І нарешті, на сьогодні в Україні відсутній механізм державної підтримки чи якихось дотацій щодо експорту зношених шин, тому експорт зазначеної продукції здійснюють на загальних підставах.

Особливості оподаткування за міжнародним договором

Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства України (ст. 9 Конституції України).

За правилами, встановленими Податковим кодексом України (ПК), дохід із джерелом походження як з України, так і за її межами підлягає оподаткуванню. Водночас якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПК, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ПК).

ВРІЗ 4

Між Україною та Румунією укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування (Конвенція ратифікована Законом України від 21.10.1997 № 586/97-ВР та чинна на сьогодні).

Згідно зі статтею 7 цієї Конвенції прибутки підприємства України від комерційної діяльності оподатковують лише в Україні. За умови, що це підприємство не здійснює комерційну діяльність у Румунії через розташоване в ній постійне представництво.

При провадженні зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) розрахунки можуть здійснюватися як у гривнях, так і в іноземній валюті. Проте у бухгалтерському обліку розрахунки за експортними операціями відображають лише в гривнях. Для цього іноземну валюту перераховують у гривні за відповідним курсом НБУ. Під час перерахунку валют виникають курсові різниці. Позитивне значення курсових різниць включають до доходів підприємства, від’ємне — до витрат*.

Вплив ЗЕД на вибір системи оподаткування

Експорт товарів є одним із видів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), які здійснюють в Україні суб’єкти цієї діяльності. А ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи (ст. 3, 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІІ).

Для здійснення експортних операцій можна обрати як загальну, так і спрощену систему оподаткування.

загальна система

У разі обрання загальної системи оподаткування підприємство сплачуватиме податок на прибуток за ставкою 18%.

У такому разі об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами. Його визначають шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК (пп. 134.1.1 ПК). Не коригують фінансовий результат на різниці лише ті підприємства, які за даними бухобліку отримали за рік менше 20 млн. грн. доходу та повідомили контролюючий орган про незастосування різниць.

Також варто звернути увагу, що у разі якщо нерезидент є пов’язаною особою або комісіонером, через якого здійснюють експорт, господарські операції з таким нерезидентом можуть визнаватися контрольованими. Попри те, що Румунія не входить до переліку держав, нерезиденти з яких є учасниками контрольованих операцій, затвердженого розпорядженням КМУ від 14.05.2015 № 449-р, підпункт 39.2.1.7 ПК встановлює додаткові умови визнання операцій контрольованими. Це, насамперед, перевищення річного доходу платника податку на прибуток від усіх видів діяльності 50 млн. грн. на рік (за вирахуванням непрямих податків).

спрощена система

При виборі спрощеної системи оподаткування варто звернути увагу на обмеження, встановлені у главі 1 розділу XIV ПК, яка регулює питання оподаткування єдиним податком.

По-перше, юридична особа може обрати лише третю групу єдиного податку, до того ж за умови, що протягом календарного року обсяг отриманого доходу не перевищить 20 млн. грн.

По-друге, єдиноподатникам третьої групи дозволяється здійснювати діяльність у сфері ЗЕД, але заборонено продавати підакцизні товари (за винятком роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л і діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ПК):

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
• нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
• електрична енергія.

Як бачимо, ПК не забороняє експортувати вживані автомобільні шини.

По-третє, не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

По-четверте, такі платники мають здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) винятково в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

У разі обрання спрощеної системи оподаткування та реєстрації платником єдиного податку у підприємства з’являється право вибору ставки податку.

Для платників третьої групи встановлено ставки єдиного податку у відсотках до доходу:

• 2% доходу — за умови реєстрації платником ПДВ;
• 4% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Реєстрація та оподаткування ПДВ

Вимоги щодо реєстрації платником ПДВ містить стаття 181 ПК.

Підприємство може зареєструватися платником ПДВ як у добровільному, так і в обов’язковому порядку — у разі перевищення ліміту реєстрації 1 млн. грн.

ВРІЗ 5

На платників єдиного податку зазначена вимога не поширюється. Обравши ставку єдиного податку в розмірі 4% доходу, єдиноподатники не реєструються платниками ПДВ навіть тоді, коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців (без урахування ПДВ) перевищить 1 млн. грн.

Перелік осіб, які вважаються платниками ПДВ, визначає стаття 180 ПК. Зауважимо, ця норма не містить вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ у разі експорту товарів, окрім перевищення зазначеного ліміту реєстрації.

Зазвичай експортери обирають реєстрацію, яка дає право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) зареєстрованим платником ПДВ постачальникам за придбані у них товари або послуги та віднесених до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Адже придбання товарів та послуг оподатковують ПДВ за основною ставкою 20% або 7% (ліки та медикаменти). Водночас до експорту товарів, за умови підтвердження митною декларацією, застосовують ставку ПДВ 0% (ст. 194, п. 195.1 ПК).

Враховуючи зазначене, застосування ставки 0% дає можливість платнику уникнути сплати ПДВ до бюджету при розрахунку податкових зобов’язань за експортними операціями.

ВРІЗ 1

Зверніть увагу

Перед експортом зношених шин Мінприроди або за його дорученням експортер має надіслати повідомлення про такий експорт компетентним органам заінтересованих держав

ВРІЗ 2

Важливо

Повідомлення на транскордонне перевезення небезпечних відходів Мінприроди надає експортеру протягом 60 днів до запланованої дати їх першого перевезення

ВРІЗ 3

Із документа

Експортер/повідомник за три дні до кожного відправлення небезпечних відходів надсилає копії документа про перевезення компетентним органам заінтересованих держав (п. 14 Положення № 1120)

ВРІЗ 4

Важливо

Дохід із джерелом походження як з України, так і за її межами підлягає оподаткуванню

ВРІЗ 5

Зверніть увагу

Вимога щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ не поширюється на платників єдиного податку