Наразі поговоримо про кодування послуг, а саме — комунальних. Адже всі платники ПДВ (далі — платники) користуються комунальними послугами. А може — все-таки товарами?
Комунальні послуги за Законом
Щоб оперативно дійти правильного висновку, застосуємо до нашого «кодового» дослідження комплексний метод. Від Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі — Закон № 1875) до практичної реалізації Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307).
Житлово-комунальні послуги — результат господарської діяльності, мета якої — забезпечити умови проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону № 1875).
До житлово-комунальних послуг входять комунальні послуги. Вони, своєю чергою, є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної або юридичної особи у холодій та гарячій воді, водовідведенні, газо- та електропостачанні, опаленні, вивезенні побутових відходів.
Важливо також зрозуміти: хто, кому й на підставі чого надає такі послуги за Законом № 1875.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець та виробник (ч. 2. ст. 19 Закону № 1875).
Так, виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Виконавцем є суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачеві. І нарешті, третя, але не остання, сторона у комунальному ланцюзі — споживач — фізична або юридична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.
У Законі № 1875 додатково прописані особливі учасники відносин у сфері житлово-комунальних послуг: балансоутримувач та управитель. Залежно від договорів вони можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Не концентруватимемо увагу на такому детальному поділі, бо для нашого дослідження він не принциповий. Зосередимося на ланцюзі: виробник — виконавець — споживач. Зрозуміємо принцип, а нюанси проясняться самі собою.
Від договору та первинки — до кодів у податкових накладних
Житлово-комунальні (комунальні) послуги виробляє виробник. Надає їх споживачеві виконавець. При цьому виробник може бути і їх виконавцем. Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг будуються винятково на договірних засадах (ст. 19 Закону № 1875).
«Комунальний» договір
Договір, точніше, його предмет є точкою відліку для визначення коду. Адже як предмет назвеш, так податкову накладну й закодуєш.
Законом № 1875 встановлено 18 істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг (далі — договір) (ч. 1 ст. 26 Закону № 1875).
Увага: договір на надання послуг ЖКХ має містити тарифи на кожну послугу і порядок вимірювання обсягів наданих послуг
Так, договір має містити вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальну вартість послуг; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг.
«Комунальні» коди за «податковими поняттями»
Здавалося б, усе зрозуміло. Є комунальні послуги, визначені Законом № 1875, є договір, є наразі чинний Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016:2010). Потрібно підібрати відповідний код комунальної послуги у ДК 016:2010 і відповідно до Порядку № 1307 заповнити графу 3.3 податкової накладної.
Але якби все було так просто, тижневик «Головбух» не акцентував би на цьому увагу любих бухгалтерів.
Коли комунальні послуги — насправді товари
Перший ПДВ-«фокус» у тому, що Податковий кодекс України (ПК) та Закон № 1875 суперечать один одному у визначенні комунальних послуг. Для Закону № 1875 — вони послуги, для ПК — товари.
Адже застосовуючи термін «постачання товарів», ПК вважає електричну і теплову енергію, газ, пару, воду, повітря (охолоджене чи кондиційоване) товаром (абз. 2 пп. 14.1.191 ПК).
Виходить, що бухгалтер стосовно таких послуг (які для оподаткування ПДВ є не послугами, а товарами) має відкласти ДК 016:2010 убік і записати для «комунальних товарів» їхній код УКТ ЗЕД. І тоді вже заповнювати графу 3.1 податкової накладної.
З усіх «комунальних» товарів код в УКТ ЗЕД має лише енергія електрична, а саме — 2716 00 00 00.
Увага: з метою оподаткування ПДВ електрична і теплова енергія, газ, пара, вода, повітря (охолоджене або кондиційоване) є товаром (абз. 2 пп. 14.1.191 ПК)
Для решти «комунальних» товарів місця в УКТ ЗЕД не знайшлося, втім, як і для багатьох інших товарів.
Де шукати сліди кодів товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, наші досвідчені читачі вже знають. У довіднику умовних кодів на офіційному веб-порталі ДФС. Адже на розроблення такого довідника її уповноважив Мінфін оновленим Порядком № 1307.
Так, згідно з довідником маємо такі умовні коди, що відповідають «комунальним» товарам:
- 00401 — теплова енергія;
- 00402 — пара;
- 00403 — повітря охолоджене;
- 00404 — повітря кондиційоване;
- 00405 — вода, крім води, яка класифікується у товарних позиціях 2201, 2202 УКТ ЗЕД.
Унаочнимо викладене на Прикладі.
Приклад:
Коли комунальні послуги — таки послуги
Другий ПДВ-«фокус»; багатогранний ПК містить цікаві ПДВ-нюанси.
Підставою для нарахування податкового кредиту є не лише податкова накладна, з якою так багато мороки, зокрема, щодо визначення кодів за УКТ ЗЕД і за ДК 016:2010, а й документи, визначені в пункті 201.11 ПК. Одним із них є рахунок, який виставляють платникові податку за надані послуги, вартість яких визначають за показами приладів обліку. Такий рахунок містить загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця.
Тобто якщо у договорі передбачено надання комунальних послуг, зокрема, з водопостачання, водовідведення, газо- та електропостачання, теплопостачання, вартість яких визначають за показами приладів обліку, і рахунок містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер постачальника таких послуг, на підставі такого рахунка отримувач послуг може сформувати податковий кредит без отримання податкової накладної.
Читайте продовження статті
Гость, терміново потрібна відповідь?
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
