Максимальна тривалість листка непрацездатності

За загальним правилом, у разі захворювання чи травми листок непрацездатності видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). Це передбачає пункт 2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455 (далі — Інструкція № 455).

При захворюванні або травмі лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності терміном до 5 календарних днів. Цей термін може бути продовжений залежно від тяжкості захворювання до 10 календарних днів (п. 2.2 Інструкції № 455). Тобто лікуючий лікар самостійно може надавати лікарняний на термін до 10 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводить лікуючий лікар спільно з завідувачем відділення. Далі листок непрацездатності продовжує лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК), яку призначає керівник лікувально-профілактичного закладу. До того ж рішення про продовження приймається після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше одного разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, періодичність оглядів ЛКК з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше одного разу на 20 днів.

Якщо тимчасово непрацездатним особам потрібно пройти обстеження або лікування за межами адміністративного району, то за рішенням ЛКК листок непрацездатності видають на потрібну кількість днів. До того ж дні проїзду також враховуються (п. 2.8 Інструкції № 455).

У разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видають лікуючий лікар спільно з заввідділенням за весь період стаціонарного лікування. Якщо потрібно продовжити лікування в амбулаторних умовах листок непрацездатності можуть продовжити на термін до 3 календарних днів (п. 2.9 Інструкції № 455).

За наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності, ЛКК направляє хворого для огляду до МСЕК. Підставою для направлення для огляду до МСЕК стане і тимчасова непрацездатність працівника у зв’язку із одним і тим самим захворюванням або його ускладненням сукупно 5 місяців протягом останнього року (п. 4.1 Порядку № 455).

Якщо хворого визнають інвалідом, листок непрацездатності закривають днем надходження документів хворого на МСЕК. Дата встановлення інвалідності обов’язково вказується у листку непрацездатності (п. 4.3 Інструкції № 455).

Особам, не визнаним інвалідами:

• у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
• у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК (п. 4.4 Інструкції № 455).

Як бачимо, тривалість листка непрацездатності залежить від важкості хвороби або травми працівника.

Оплата листка непрацездатності

Коли працівник надав до бухгалтерії два листки непрацездатності, то спочатку потрібно визначити, чи буде хвороба працівника одним страховим випадком.

Якщо на кожному з обох наданих листків непрацездатності зазначено «стати до роботи» і відповідну дату, відповідно маємо справу з двома окремими страховими випадками. Тому оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця потрібно проводити за кожним листком непрацездатності окремо. Також у разі потреби окремо потрібно визначати розрахунковий період.

Якщо ж на одному листку непрацездатності зазначено «продовжує хворіти», а на другому підкреслено «продовжує хворіти» та зазначено номер первинного листка непрацездатності, то це — один страховий випадок. Перші п’ять днів для оплати коштом роботодавця проводять тільки за первинним листком. Саме його слід і взяти до уваги, визначаючи розрахунковий період.