Аналіз положень Цивільного кодексу України (ЦК) про право інтелектуальної власності свідчить про те, що рекламний відеоролик належить до об’єктів права інтелектуальної власності (ст. 420 ЦК). Вебінари для бухгалтерів 2025
Згідно з вимогами підпункту 14.1.120 Податкового кодексу України (ПК) права, визнані об’єктом права інтелектуальної власності, мають обліковуватись як нематеріальні активи.
Варто зауважити, що рекламний відеоролик визнається об’єктом права інтелектуальної власності у разі, якщо передача права на такий об’єкт оформлена авторським договором.
Найімовірніше, що у цьому випадку рекламний відеоролик придбано у власність без переходу авторського права. Це цілком можливо. Адже, як зазначено у статті 419 ЦК, право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.
У такому разі витрати на придбання рекламного відеоролика резидент обліковує як послуги з реклами з оформленням відповідного договору (наприклад, договору про надання послуг).
Адже рекламою вважається інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Саме цієї мети дотримано у нашому випадку. Своєю чергою, особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження, є рекламодавцем (ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР). Тож у цьому випадку резидент, який придбав у нерезидента рекламний відеоролик з метою передпродажної підготовки товарів та реклами на телебаченні на території України, цілком відповідає визначенню поняття «рекламодавець».
Тож розглянемо, як з точки зору ПК слід оподатковувати такі послуги.
Податкові наслідки для резидента
податок на прибуток
На сьогодні об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають за правилами бухгалтерського обліку з урахуванням вимог підпункту 134.1.1 ПК. Зауважимо, під час оподаткування рекламних послуг різниці відповідно до розділу ІІІ не виникатимуть.
Також звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.2015 знято обмеження щодо витрат на придбання послуг, робіт у нерезидента з офшорним статусом, а також на послуги консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу, придбані в нерезидента.
Витрати на рекламу згідно з пунктом 19 П(С)БО 16 «Витрати» відносять до витрат на збут. Тож підприємство-рекламодавець має відобразити в обліку вартість отриманих від нерезидента послуг з реклами у вигляді рекламного відеоролика на рахунку 93 «Витрати на збут».
Також звертаємо увагу: якщо розрахунки з нерезидентом проводять у іноземній валюті, такі операції відображають в обліку з дотриманням вимог П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
Вартість послуг в іноземній валюті перераховують у гривні за курсом НБУ на початок дня дати здійснення операції (п. 5 П(С)БО 21). У разі перерахування авансу в іноземній валюті в рахунок оплати послуг їх вартість визначають за курсом НБУ на початок дня дати сплати авансу (п. 6 П(С)БО 21).
ПДВ
Під час оподаткування ПДВ нерезидентських послуг важливе значення має місце постачання послуг, визначене статтею 186 ПК.
Згідно з підпунктом «б» пункту 186.3 ПК місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.
ВРІЗ
Отже, отримані від нерезидента рекламні послуги підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%.
Особливості оподаткування послуг, що їх постачають нерезиденти, місце постачання яких розташоване на митній території України, передбачені у статті 208 ПК.
У цьому випадку відповідальним за нарахування ПДВ є отримувач таких послуг. Саме він має скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
За базу оподаткування беруть договірну (контрактну) вартість таких послуг, з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Тобто ПДВ за ставкою 20% «накручують» зверху на договірну ціну послуги. Визначену вартість перераховують у національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 190.2 ПК).
Особливості заповнення податкової накладної на послуги від нерезидента передбачені у пунктах 9 та 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 № 1129 із змінами внесеними наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 13).
У верхній лівій частині такої податкової накладної роблять відповідну позначку «×» та зазначають тип причини 14 — «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».
«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!
Враховуючи, що місце постачання послуг від нерезидента розташоване на митній території України та призначені вони для використання у господарській діяльності, у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» такої накладної відображають умовний ІПН «500000000000».
Крім того, у рядку «Особа (платник податку) — продавець» зазначають найменування (П. І. Б.) нерезидента, а в рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» — країну, в якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
Складена у такий спосіб та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.
До того ж звертаємо увагу, що податкові зобов’язання та податковий кредит з ПДВ за нерезидентськими послугами отримувач послуг відображає у рядках 7 та 12.4 декларації з ПДВ в одному звітному періоді.
Податкові наслідки для нерезидента
Особливості оподаткування для нерезидентів встановлює пункт 141.4 ПК.
Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20% суми таких виплат за власний рахунок (пп. 141.4.6 ПК).
Враховуючи, що податок сплачується за рахунок резидента, положення чинних міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюють виплати, у нашому випадку не застосовують.
ПРИКЛАД. Відображення в обліку резидента отриманої від нерезидента послуги
Підприємство-резидент (платник ПДВ) придбало у підприємства-нерезидента рекламний відеоролик для використання у господарській діяльності з метою передпродажної підготовки товарів та реклами на телебаченні на території України. Контрактна вартість послуг — 2000 євро. Оплату здійснено після підписання акта наданих послуг. Цього самого дня перераховано до бюджету податок на доходи нерезидентів.
Курс НБУ (умовно):
- на дату отримання послуги — 26,00 грн. за 1 EUR;
- на дату оплати — 26,50 грн. за 1 EUR.
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума | |
Д-т | К-т | |||
1 | Отримано рекламний відеоролик від нерезидента | 93 | 632 | 52 000 UAH 2000 EUR |
2 | Нараховано податковий кредити та податкові зобов’язання | 641/пдв 643 643 | 644 641/пдв 644 | 10 400 10 400 10 400 |
3 | Перераховано кошти нерезиденту | 632 | 312 | 53 000 UAH 2000 EUR |
4 | Відображено від’ємну курсову різницю (2000 × (26,00 – 26,50) | 945 | 632 | 1000 |
5 | Перераховано до бюджету податок на доходи нерезидента за рахунок резидента (2000 × 20% × 26,50) | 641/нерез | 311 | 10 600 |
6 | Списано на фінансовий результат: - витрати на збут - від’ємну курсову різницю - податок на доходи нерезидента | 791 791 791 | 93 945 641/нерез | 52 000 1000 10 600 |
У разі використання іноземної валюти у розрахунках за надані нерезидентом послуги виникають курсові різниці, які відображають у складі інших операційних доходів або витрат.
ВРІЗ
Важливо
Місцем постачання рекламних послуг вважають місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"